Оприлюднена відповідь Міністерства оборони вперше дає можливість оцінити реальний масштаб державних контрактів із Fire Point.
У 2025 році Міністерство уклало з компанією договори на закупівлю безпілотних систем на 56,743 млрд грн, у 2026-му — ще на 50,700 млрд грн. Загалом — 107,443 млрд грн за два роки. Йдеться про загальну вартість укладених контрактів, а не про чистий прибуток Fire Point і не обов’язково про суму, яка вже повністю виплачена компанії.
Це надзвичайно великий масштаб навіть для нинішнього оборонного бюджету. Для порівняння: за все перше півріччя 2026 року Агенція оборонних закупівель законтрактувала БпЛА різних виробників і типів на 333,6 млрд грн — удвічі більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
107,443 млрд грн державних контрактів автоматично піднімають планку суспільної підзвітності. Для контрактів такого масштабу недостатньо одного лише піару. Частина відомостей із очевидних причин має залишатися закритою під час війни, але це не скасовує парламентського, фінансового й антикорупційного контролю.
Особливої уваги потребує історія публічних прогнозів самої Fire Point щодо балістичної програми.
Ще 4 червня співвласник і головний конструктор компанії Денис Штілерман заявляв, що розраховує «максимум на початку осені» почати тестові польоти FP-7 у напрямку Москви. Тоді він говорив про виготовлення одразу 10–20 тестових ракет і подальший вихід на серійне виробництво.
У серпні Ірина Терех повідомила, що вже проведено близько 15 випробувальних пусків FP-7, ракета проходить кодифікацію, а її перше бойове застосування очікується на початку осені.
10 вересня вона уточнила, що FP-7 пройшла два етапи випробувань і переходить до військових випробувань, заявивши, що до бойового застосування йдеться вже про «тижні, а не місяці».
20 вересня з’явився принципово новий факт. Зеленський, повідомляючи про український удар по Московському регіону, вперше назвав серед використаних засобів Pelican. Низка джерел ототожнює цю назву з FP-7.
Однак у публічному просторі залишається певна невизначеність: президент не назвав виробника й не сказав прямо, що Pelican — це саме FP-7 Fire Point, а заявлена раніше дальність FP-7 у 200–300 км породжує додаткові питання щодо конкретних умов її застосування по Московському регіону.
Отже, зараз некоректно стверджувати, що обіцяне бойове застосування FP-7 не відбулося.
Але цілком обґрунтовано вимагати підтвердження того, що саме було застосовано, в якій конфігурації та чи означає цей епізод завершення випробувальної стадії й початок серійного бойового використання FP-7. Одне застосування дослідного виробу і розгортання серійної ракетної системи — принципово різні речі.
Питання в тому, що чим більша сума державних контрактів і чим стратегічніше значення одного постачальника, тим жорсткішими мають бути професійний аудит, парламентський контроль і відповідальність за результат.
Сума у понад 107 млрд грн уже достатньо велика, щоб оцінювати Fire Point не за презентаціями та прогнозами її керівників, а насамперед за кількістю вчасно поставленої зброї та її підтвердженою ефективністю на полі бою.