Поточна аналітика

114 мільярдів штрафів і дві третини програних справ

У 2025 році державні органи нарахували українському бізнесу 114 млрд грн штрафів, але фактично було сплачено лише 3,1 млрд грн. Особливо показово, що майже дві третини судових рішень у спорах щодо штрафів були на користь бізнесу. Податкова служба забезпечила 91% усіх нарахованих санкцій, водночас із 97,7 млрд грн донарахувань за порушення строків розрахунків у ЗЕД узгоджено до сплати менш як 2%.

Це ставить питання про якість державного контролю та обґрунтованість претензій контролюючих органів. Під час війни така система створює для підприємців додаткову невизначеність замість передбачуваних правил роботи.

Наведені цифри демонструють іншу системну проблему. Коли держава виставляє бізнесу штрафів на 114 млрд грн, реально отримує 3,1 млрд, а майже дві третини судових рішень у відповідних спорах ухвалюються на користь підприємців, влада повинна пояснити якість роботи власних контролюючих органів.

Особливо промовистою є ситуація з ДПС. Податкова нарахувала 97,7 млрд грн санкцій за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності, але узгоджено до сплати лише 1,5 млрд грн. Такий розрив потребує ретельного аудиту: чи маємо справу з ефективним податковим контролем, чи зі створенням величезного масиву претензій, які потім роками оскаржуються. Судові процеси — це витрати часу і грошей як підприємців, так і самої держави.

Влада роками говорить про підтримку підприємництва та покращення бізнес-клімату. Але реформа державного нагляду має вимірюватися не презентаціями й кількістю виписаних штрафів, а якістю рішень, їхньою законністю та передбачуваністю правил.

Якщо значна частина претензій держави не витримує судової перевірки, це вже питання відповідальності влади за інституції, які вона контролює та реформує.

Під час повномасштабної війни така проблема особливо небезпечна. Саме працюючий бізнес фінансує бюджет, створює робочі місця, платить податки та забезпечує економічну стійкість країни.

Держава повинна швидко й відповідально прибирати адміністративні бар’єри, а не підміняти реформу піаром, нарощуванням санкцій і проїданням бюджетних ресурсів на нескінченне адміністрування та судові спори.

З огляду на неефективність роботи контролюючих органів необхідно провести публічний аудит найбільших категорій штрафів та причин їх масового скасування або неузгодження, запровадити оцінку контролюючих органів за часткою рішень, що витримали судове оскарження, та персональну управлінську відповідальність за системно неправомірні рішення.

Потрібні зрозумілі ризик-орієнтовані перевірки, максимальна цифровізація процедур і механізм швидкого адміністративного оскарження, щоб добросовісному підприємцю не доводилося роками доводити очевидне в суді.

І також – мораторій на перевірки під час війни та обмеження сваволі контролюючих органів.