За повідомленням Офісу Генпрокурора, суди задовольнили 32 позови Сумської обласної прокуратури на 319 млн грн щодо повернення бюджетних коштів і штрафних санкцій за договорами на будівництво фортифікацій. В одному з випадків підрядник отримав 20,3 млн грн авансу, але виконав робіт лише на 8,3 млн грн, а 12 млн грн невикористаного авансу не повернув.
Прокуратурі довелося звертатися до суду. Повернення грошей через суд захищає інтереси держави, але саме по собі не відповідає на питання, наскільки ефективно працював попередній контроль за виконанням контрактів.
Для прикордонної області під час війни строки будівництва фортифікацій мають безпосереднє значення для оборони.
Ця історія порушує питання не лише про відповідальність конкретних підрядників, а й про конструкцію державного контролю за оборонним будівництвом. Якщо значні аванси виділяються з резервного фонду, держава повинна мати механізм постійної перевірки фактичного виконання робіт, використання авансу та дотримання строків. Судове стягнення коштів — це вже реакція після того, як договір не виконано належним чином.
Водночас із самого повідомлення ОГП не випливає, хто саме з посадових осіб допустив порушення, чи були встановлені зловживання з їхнього боку та чи йдеться про кримінальні правопорушення.
Під час війни контроль за оборонними коштами має працювати насамперед до того, як проблема перетвориться на судову справу. Практичними запобіжниками можуть бути поетапне фінансування за підтверджений результат, казначейський контроль авансів, короткі контрольні точки виконання договору, оперативні перевірки на місці та автоматичне реагування на прострочення. Для фортифікацій це особливо важливо: повернені через роки гроші не компенсують оборонну споруду, якої не було у потрібний момент.
Уряд і відповідальні органи мають публічно показати, які висновки зроблено з цих 32 судових справ: скільки коштів уже фактично повернуто, які договори були розірвані, які гарантії стягнуті, чи продовжують проблемні підрядники отримувати державні замовлення та які правила контролю змінено. Парламент зі свого боку може здійснювати контроль за системними причинами таких випадків і, за потреби, усувати прогалини законодавства.
Під час війни ефективність вимірюється не кількістю заяв про контроль і навіть не кількістю виграних судів, а тим, чи отримали військові та прикордонні громади необхідні укріплення вчасно і за передбачені кошти. Саме за цими перевірюваними результатами варто оцінювати роботу державної системи оборонних закупівель і будівництва.