За останні місяці потік західних грошей уповільнився.
Європейські та азійські союзники значно активізували свої зусилля на підтримку України. Але американська допомога у найближчій та середньостроковій перспективі залишається визначальною для перемоги над росією.
- Погоджена країнами ЄС допомга у €50 млрд передбачена на 4 роки, на період до 2027 року. Водночас Міжнародний валютний фонд оцінює дефіцит фінансування України лише цього року у понад $40 млрд. За оцінками Світового банку, довгострокові потреби України у відбудові становлять $411 млрд.
На жаль, компромісний законопроект у США, який передбачає понад $60 млрд військової допомоги Україні, навіть через кілька місяців консультацій та переговорів між політиками так і не був проголосований.
- 6 лютого Палата представників Конгресу США відхилила законопроект республіканців, який передбачав надання допомоги лише Ізраїлю (без України) на суму $17,6 млрд.
- Демократи заявили, що хочуть проголосувати за ширший законопроект, який також передбачає допомогу Україні, міжнародне гуманітарне фінансування та нові гроші на безпеку кордонів.
Президент США Байден намагався тиснути на республіканців публічно і в приватному порядку. Але перспективи отримання системних коштів далі виглядають примарними.
У зв’язку з цим, у ЄС тепер думають про альтернативні способи зібрати гроші.
І одним з таких «планів Б» полягає в конфіскації активів на суму понад €300 млрд, які були заморожені в основному в ЄС після повномасштабного вторгнення Путіна. На думку прихильників такого кроку, цей трек забезпечить Україні довгострокові гарантії.
Адміністрація президента Джо Байдена також підтримує план конфіскації заморожених урядових коштів росії. Наприкінці січня Комітет із міжнародних відносин Сенату США підтримав «Закон про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців» (REPO) , який покликаний допомогти Вашингтону в майбутньому конфіскувати російські активи та передавати їх на відновлення України. Хоча документ ще чекає на затвердження обома палатами Конгресу і президентом США, його актуальність виглядає для багатьох майже безперечною на тлі кризи з виділенням допомоги Україні
Цілком раціональні міркування, що апелюють до справедливості та прагматики, проте, наштовхуються на юридичні аргументи.
Три найбільші країни ЄС – Німеччина, Франція та Італія –стурбовані юридичними та фінансовими наслідками, в тому числі позицією інвесторів єврозони, і можливими кібератаками рф.
Натомість група промислово розвинутих країн G7 розглядає більш м’яку пропозицію використовувати ці активи як заставу банківських позик, які можуть фінансувати відновлення України.
Цей шлях поки що є одним з найбільш ймовірних у подальшому розвитку подій, оскільки він дозволяє ЄС негайно надати Україні гроші, не відволікаючи ресурси від внутрішніх пріоритетів.
Урешті, у Європі може бути прийняте рішення, щоб ці кошти були реінвестовані в українські військові облігації.
Завдані росією Україні збитки вже становлять, за різними оцінками, від $400 млрд до $1 трлн , тобто суттєво перевищують розмір заморожених активів, і ці кошти в будь-якому випадку будуть недоступні росії – або зарахуються як частина репарацій, або залишаться замороженими, або будуть конфісковані у рахунок репарацій у майбутньому.
Українська дипломатія, залучаючи всі можливості політиків і експертів, має переконувати союзників задіяти будь-який із доступних способів використання російських коштів на допомогу Україні.