Уряд України представив проєкт Державного бюджету на 2025 рік, де сукупні видатки на соціальні програми складуть 419,2 млрд грн, що менше порівняно з бюджетом 2024 року. В умовах війни пріоритетними залишаються витрати на оборону та безпеку, водночас кількість громадян, які потребують соціальної допомоги через наслідки повномасштабного вторгнення, продовжує зростати.
Серед ключових напрямків соціального бюджету на 2025 рік:
- Захист малозабезпечених родин – 19,7 млрд грн, що на 0,5 млрд менше, ніж у 2024 р.
- Підтримка осіб з інвалідністю – 6,7 млрд грн, на 0,3 млрд більше порівняно з попереднім роком.
- Забезпечення прожиткових мінімумів для дітей і працездатних осіб – підвищення на 5%.
- Соціальний захист дітей та сімей – 27,4 млрд грн, на рівні бюджету 2024 року.
- Пенсійне забезпечення – 780,9 млрд грн, із закладеною індексацією найнижчих пенсій.
- Розвиток системи соціальних послуг – 1,3 млрд грн, що на 22% більше, ніж у 2024 році.
Скорочення видатків на соціальну підтримку несе певні ризики, адже масштаби проблем, зокрема зростання кількості осіб з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб, лише збільшуються.
Скорочення соціальних видатків під час війни – неприпустиме. Незважаючи на те, що Уряд говорить про належне фінансування соціальних програм, скорочення загальних видатків на 2025 рік на тлі зростання кількості громадян, які потребують допомоги, і на фоні інфляції 2024 року і інфляційних очікувань у 2025 року, є ознакою провалу соціальної політики.
Хоча уряд заявляє про продовження соціальних реформ, реальні результати говорять про інше. Падіння підтримки малозабезпечених родин, недостатнє фінансування для осіб з інвалідністю та дітей без батьківського піклування вказують на відсутність стратегічного підходу.
Мінсоцполітики заявляє про пошук додаткових ресурсів від міжнародних партнерів, проте результати таких зусиль не відображаються у збільшенні фінансування соціальних програм. Це свідчить про слабкі дипломатичні ініціативи уряду в цій сфері.
З одного боку, держава заявляє про необхідність захисту українців, які потрапили у складні життєві обставини, а з іншого – скорочує видатки на соціальні програми. При цьому знаходяться кошти на «марафон», повернення дорожного крадівництва, «інвестнянь», підвищення видатків на тилових «силовиків».
Такі дії демонструють справжні пріоритети влади, де соціальна підтримка не є метою, попри пафосні заяви і обіцянки.