Поточна аналітика

Влада намагається демонструвати активність на кримському напрямку

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 78/2021 «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», яким постановив утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення в Україні установчого Саміту Кримської платформи.

Окрім того, РНБОУ розглянула проект державної Стратегії деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, яку розроблено за дорученням Президента України Володимира Зеленського. Впродовж двох тижнів члени РНБО мають внести свої правки, щоб ухвалити Стратегію.

Наразі тексту цього документу у вільному доступі нема. Через два тижні секретарем РНБО обіцяна « відкрита для суспільства частина».

Ось тоді стане ясно, наскільки свіжими та оригінальними є підходи чинної влади до питання повернення Криму та Севастополя, у порівнянні з уже існуючими документами, зокрема, рекомендаціями парламентських слухань «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи», №1602-VIII від 22.09.2016.

Слід ще раз зазначити, що тези про те, що «ніхто не займався Кримом» до Зеленського не мають під собою жодної реальної підстави.

Після приходу до влади П.Порошенка, у перші ж місяці після окупації Криму в Україні було створено «деокупаційне законодавство», яке врегулювало питання української власності, власності юридичних та фізичних осіб в АР Крим та Севастополі. Усі правочини після окупації визнано юридично недійсними.

Попри доволі обмежене меню впливу на ситуацію в тимчасово окупованому Криму, увагу влади було зосереджено на міжнародних аспектах, зокрема створення міжнародної коаліції, метою якої стало невизнання з боку інших держав анексії Криму Росією та забезпечення міжнародно-правового визнання Росії державою-агресором, перш за все з боку ООН, ЄС і НАТО; притягнення РФ до міжнародно-правової відповідальності згідно з різними конвенціями ООН, а також забезпечення компенсації збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації та окупації АР Крим та м. Севастополя.

Було сформовано консолідовану позицію європейських структур стосовно засудження окупації та анексії Криму. Європейська Рада, Рада ЄС у закордонних справах та Європейський Парламент ухвалили низку рішень на підтримку України у 2016 році, зокрема – «Ситуація з правами людини в Криму, зокрема кримських татар», Резолюція Європарламенту щодо кримських татар від 12 травня 2016 року.

Українській владі вдалося створити дієві механізми впливу на РФ у Криму у вигляді система санкцій з боку країн ЄС та США, які тиснуть на російську економіку та позначаються на загальній ситуації на півострові. Паралельно з цим українська влада фактично сприяла діям кримськотатарських та українських патріотичних організацій щодо торговельної та енергетичної блокади Кримського півострова, а також здійснила блокаду водопостачання на окуповані території. Це суттєво вдарило по економіці окупантів Кримського півострова. Ефект від масштабної блокади окупованих територій оцінюється в мільярдні збитки для російського бюджету.

Натомість влада Зеленського відзначилася неодноразовим з’явами щодо можливості поновлення водопостачання окупованих територій.