Поточна аналітика

Багатий начальник бідної «Укрпошти»

Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський, імовірно, вважає себе успішним PR-ником. Він вже неодноразово потрапляв у скандали через свої публічні заяви. Зокрема, у 2023 р. він, не довго думаючи, обматюкав одного із користувачів послуг «Укрпошти», який жалівся, що його посилка пропала.

Але «концерт вдалих жартів» і заяв Смілянського продовжується – цього разу гендиректор «Укрпошти» на своєму ТГ-каналі «вдало» пожартував щодо своєї зарплати – мовляв, вона поки що трохи не дотягує до зарплати Дональда Трампа (за підрахунками Смілянського, у нього після податків зарплата близько 167 тис. доларів на рік, а у Трампа аж 400 тис.). Гумор десь на рівні «95 кварталу».

Загалом за 2024 р. Смілянський на своїй посаді заробив 11,7 млн. грн. (до податків). Або в середньому 970  тис. грн. на місяць.

«Із цієї зарплати я сплатив 2 398 153 гривень податку на дохід + військовий збір. Ще приблизно 2 100 000 гривень податків я сплатив у США, де є податковим резидентом» – зізнався Ігор Смілянський.

Те, що Смілянський вже давно має громадянство США (емігрував ще в 1995 р.) – це відомий факт. Але те, що топ-менеджер українського монополіста під час війни не стидається отримувати зарплату у 11,7 млн. грн. (у т.ч. премію 15% за роботу з держтаємницею) і ще й 2,1 млн. сплачувати з неї в бюджет іншої країни – це, загалом цікаво. А ще цікавіше виправдовування Смілянського – це ж гроші пішли до федерального бюджету США, звідкіля виділяється допомога Україні.

Також Смілянського не бентежить величезний розрив його зарплати і зарплати рядового персоналу «Укрпошти» – листонош, водіїв, тощо. Більше того, Смілянський похвалився, що їхня зарплата за 2024 р. в середньому зросла до 15 728 грн.

Тобто, по-перше, розрив між зарплатою листоноші і гендиректора «Укрпошти» – майже в 62 рази!

По-друге, за даними Пенсійного фонду середня зарплата в Україні у 2024 р. становила 17 487 грн. Тобто Смілянський похвалився тим, що його працівники отримують на 10% менше, ніж середня зарплата. Так собі досягнення.

Безумовно, топ-менеджери – у т.ч. державний підприємств – можуть мати високу зарплату. Але це має хоча б якось корегуватися із результатами діяльності цих підприємств. І, на жаль, «Укрпошта» – це не той випадок.

Адже, по-перше, минулий рік «Укрпошта» завершила із збитком у 413,2 млн. грн. Для порівняння, основний конкурент «Укрпошти» – приватна «Нова пошта» – отримала чистий прибуток за 2024 р. 2,5 млрд. грн.

По-друге, «Укрпошта» минулого року у липні і у жовтні підвищувала власні тарифи. Наприклад, базова ціна доставки посилки вагою до 2 кг по Україні (стандартний тариф) зросла з 35 до 45 грн. Тобто майже на третину. Трохи важко пояснювати українцям, чому вони мають сплачувати за послуги «Укрпошти» більше, коли у гендиректора зарплата майже 1 млн. грн. на місяць.

По-третє, хоча тарифи «Укрпошти» є нижчими ніж у «Нової пошти» (скажімо, відправити аналогічну посилку до 2 кг по Україні в НП коштує від 80 грн.), але при цьому «Укрпошта» явно програє конкуренцію. Зараз «Нова пошта» займає близько 75% ринку посилок і вантажів, «Укрпошта» – лише близько 11%.

При цьому «Нова пошта» активно розвивається – розширяє мережу відділень і поштоматів по Україні, відкрила свої відділення вже у 18 країнах (не лише в Європі, але також у Канаді і навіть в Японії, а в Молдові вже стала лідером серед приватних операторів), вони розробили і удосконалили систему грошових переказів, з листопада 2024 р. відкрили навіть свою власну вантажну авіакомпанію, а цього року – власну сонячну електростанцію. І на це все компанія не бере гроші в держави – власники вкладають свої або кредитні кошти, а також почали залучати гроші інвесторів через механізм корпоративних облігацій.

У свою чергу, «Укрпошта» залишається типовою пострадянською компанією. Де навіть розгалужена мережа відділень і нижчі тарифи не можуть забезпечити конкурентний рівень послуг для клієнтів (наприклад, посилки «Новою  поштою» йдуть в 1,5-2 рази швидше, ніж «Укрпоштою») і гідний рівень зарплати її співробітників. Звичайно, окрім зарплати її генерального директора.

Але на такі дрібниці у поведінці своїх «ефективних менеджерів» влада уваги не звертає.