Як повідомляє Reuters, найбільший за активами приватний банк Туреччини – İş Bank, а також інший турецький великий банк – Denizbank – припинили обслуговування карток російської платіжної системи «Мір». Також наприкінці минулого тижня стало відомо, що кілька великих п’ятизіркових готелів в курортних містах Туреччини також перестали приймати платежі картками платіжної системи «Мір».
Також відомо, що окремі в’єтнамські (BIDV), казахстанські («Халик»), вірменські банки також припинили роботу з цією російською платіжною системою.
Це сталося після того, як Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США минулого тижня застерегло банки від укладання нових або розширення дійсних угод зі згаданою російською платіжною системою.
І це при тому, що напряму США санкції проти платіжної системи «Мір» ще не запровадили. Нагадаємо, що 15 вересня було лише роз’яснення американського регулятора, що неамериканські організації, які укладають нові або розширюють діючі угоди з НСПК рф (Національна система платіжних карток), «ризикують підтримати зусилля рф щодо обходу санкцій США через використання платіжної системи «Мір» за межами рф». За діючими законами США, у Мінфіну США є право запроваджувати санкції щодо таких організацій. Також США запровадили персональні блокуючі санкції проти голови правління НСПК рф Володимира Комлєва.
Крім США до спроб блокування російської платіжної системи підключився і Євросоюз. Зокрема, наприкінці минулого тижня було підготовлено візит делегації європейських чиновників до Анкари – аби надати чіткий сигнал Туреччині про те, що фінансовим установам третіх країн не варто підключатися до платіжної системи «Мір», оскільки це розглядається як ризик ухилення рф від санкцій.
Показово, що відмова від «Міру» сталася лише через півтора місяці після того, як Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган 5 серпня на зустрічі з Путіним в Сочі заявив, що 5 турецьких банків ввели російську платіжну системи «для зручності російських туристів». І вже кількість таких банків зменшилася з 5 до 3 (залишилися Vakıfbank, Ziraat Bank і Halkbank). При цьому по перших двох банках вже були перебої з можливістю проведення оплат, а окремі готелі навіть посилалися на те, що начебто заборона на використання карток системи «Мір» йде безпосередньо від Центробанку Туреччини.
У свою чергу, відмова Denizbank цікава ще з тієї точки зору, що цим банком володіють інвестори з ОАЕ, тобто цей сигнал США і ЄС чітко сприйняли ще й в Абу Дабі і Дубаї – а регіон Перської затоки, наряду з країнами Центральної Азії і Південного Кавказу розглядається і в Вашингтоні, і в Брюсселі як «регіон ризику» – щодо можливого обходу Москвою західних санкцій.
На даний момент, карти «Мір» приймають крім рф лише в 5 країнах – Південна Корея, Білорусь, Узбекистан, Киргизстан і Таджикистан; Туреччина, В’єтнам, Вірменія і Казахстан це вже роблять з обмеженнями. Дві псевдодержави – Південна Осетія і Абхазія – не рахуються. Але рф зараз активно намагається вести переговори і з Китаєм, а також країнами Південно-Східної Азії, Близького Сходу, Латинської Америки. В планах центробанку рф розширити географію використання карток «Мір» до 20 країн до 2025 р. і до 35 – до 2030 р. Наприкінці минулого тижня міністр транспорту Шрі-Ланки, яка зараз переживає потужну економічну кризу, заявив про можливість приєднання країни до платіжної системи «Мір» в 2022 р.
Навіть російські експерти визнають, що ризики від використання платіжної системи «Мір» для іноземних банків на порядок вищі, ніж потенційні вигоди. Оскільки в Мінфіну США вже є досвід блокування навіть китайських банків – через недотримання санкцій проти Північної Кореї. Мова йде, в першу чергу, про блокування кореспондентських доларових рахунків таких банків.
І якщо для білоруських банків, а також «банків» Південної Осетії і Абхазії, які орієнтовані майже повністю на рф, такі санкції не завдадуть значної шкоди, то для більшості банків Туреччини, Південної Кореї, навіть Вірменії і країн Центральної Азії – блокування кореспондентських доларових рахунків може стати величезною проблемою.
Варто закликати США до показових і жорстких дій – щодо недопущення обходу Москвою західних санкцій. З огляду на попередній досвід – зокрема, щодо санкцій проти китайських банків, які проводили платежі в інтересах КНДР, – мова може йти про блокування невеликих банків згаданих країн, аби дати зрозуміти іншим великим гравцям, що їм може загрожувати.
Також варто приділити окрему увагу Південній Кореї. Парадоксально, але ця демократична держава, яка має значну залежність (економічну, військову) від США, час від часу опиняється по російський бік «барикад». Тут мова не лише про платіжну систему «Мір», але й про чутки щодо повернення Samsung на російський ринок. А також, як ми згадували у попередніх звітах, поки що Південній Кореї не вдається відмовитися від російського вугілля (і це при тому, що на Японію, яка вже відмовилася, і на Південну Корею сумарно припадало 19% експорту російського вугілля в 2021 р.).