Поточна аналітика

Без кооперації із Заходом рф не спроможна виготовляти власні літаки

Нещодавно російські ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомили, що на заводах Об’єднаної авіабудівної корпорації (ОАК) зібралося близько 40 недозібраних літаків.

Причиною називається той факт, що для їх введення в експлуатацію просто не вистачає компонентів, які неможливо імпортувати через санкції, і водночас нічим замінити.

Представник ОАК розповів журналістам, що на даний момент у рамках роботи над російськими пасажирськими літаками йде процес заміщення близько 80 систем.

У результаті наразі на виробництвах ПАТ «Яковлев» та Іркутського авіаційного заводу стоять приблизно по 20 лайнерів Superjet 100 та МС-21 у різній мірі готовності.  Офіційно – чекають на надходження російських аналогів комплектуючих, з якими у них проблеми з імпортом.

  • Наприклад у 2024 році Об’єднана двигунобудівна корпорація повинна була передати замовникам 12 силових установок ПД-14, але зібрала лише 2. Причому двигун ПД-8 взагалі досі так і не зміг пройти необхідну сертифікацію.

Заступник гендиректора Об’єднаної авіабудівної корпорації Костянтин Тимофєєв заявив, що «випробування не виявили проблем, але у повітрі почалися несподіванки. Ми сподівалися, що він буде у грудні 2023 року. На стенді все чудово. Поставили на лабораторію, що літала, якийсь час було нормально, а потім пішли процеси, які неможливо було передбачити».

Водночас російський уряд нещодавно був змушений різко скоротити план випуску двигунів для SSJ-100, МС-21 і Ту-214. Замість загалом 192 установок виробники отримають лише 128.

Тепер потребу в авіатехніці визначають у 50-60 літаків на рік замість раніше планованих 140-270. До того ж, плани експорту російських лайнерів визнані не дуже реалістичними.

На їхню думку, попит дуже зміщений у бік МС-21, а SJ-100, навпаки, перебуває у профіциті, оскільки «Аерофлот» відмовився від закупівлі останнього.

Крім того, відзначається суттєве зростання собівартості виробництва. Зокрема, російський двигун ПД-8 уже виявився дорожчим за колишні імпортні аналоги.

Сильно збільшилися ціни й на покупні комплектуючі вироби. Тому тільки на МС-21 доведеться виділити додатково 4 трлн.