Сподівання Кремля на те, що він зможе переорієнтувати свою сировинну економіку на альтернативні ринки в умовах західних санкцій не виправдалися.
Після вимог путіна підняти ціни на російську нафту і відмовитися від практики гігантських знижок для “дружніх” країн-покупців фізичний обсяг експорту російської нафти обвалився на чверть.
Зокрема за повідомленням агенції Bloomberg станом на кінець липня середній 4-тижневий обсяг нафтового експорту з рф склав менше 3 млн. барелів на добу. Хоча ще в травні йшлося про 3,9 млн барелів.
За даними Мінфіну рф у липні середня ціна реалізації нафти марки Urals піднялася до $64,4 за барель, а знижка порівняно із сортом Brent зменшилася до 20%, хоча навесні доходила до 30% і вище.
Проте навіть таке порівняно незначне зменшення дисконту на російську нафту зробило її не цікавою для покупців в Азії. Експорт до країн основного наразі для російських компаній ринку зменшився з 3,6 млн до 2,66 млн барелів.
Понад те, зупинилися переговори між “Роснефтью” та індійською Bharat Petroleum – однією з найбільших в Індії мережею державних НПЗ про контракт на 6 млн. тон нафти, який почали обговорювати ще два місяці тому.
Попри те, що знижки на російську нафту наразі в рази більші, аніж були до агресії проти України чи запровадження санкцій, вони все ж недостатні для того аби компенсувати токсичність співпраці із підсанкційною рф та пов’язані з цим втрати.
А якщо вони ще й будуть зменшуватися під тиском Кремля, якому усе гостріше потрібні додаткові гроші на продовження агресії проти України, то коло альтернативних Заходу покупців російської нафти ще більше скорочуватиметься.
Адже жодних переваг для купівлі нафти в росії більше не буде. А от загроза вторинних санкцій з боку Заходу – навпаки лише зростатиме.