Поточна аналітика

Безпілотники для армії: що зробив Порошенко

Петро Порошенко передав комплекс безпілотників H10 Poseidon Mk II для Десантно-штурмових військ. Про це він повідомив після зустрічі з бійцями, які відправляються на передову. Комплекс куплений за кошти волонтерів ГО «Справа Громад» та Фонду Порошенка.

Безпілотники H10 Poseidon Mk II мають дальність роботи до 150 кілометрів, висота – до 4000 метрів. Крейсерська швидкість 75 км/год. Це – комплекс рівня розвідувального батальйону, який працюватиме на користь усіх бригад зони відповідальності, роздвідку та наведення артилерії, коригування вогню великих калібрів, пояснює п’ятий Президент.

Комплекс коштує понад 318 тисяч євро.

15 липня Фонд Порошенка та волонтери ГО «Справа Громад» передали ще 50 БПЛА Autel EVO II 640T Dual з тепловізорами і додатковими акумуляторами, а також 300 БПЛА Autel EVO Lite+. За сприяння естонського уряду вдалося у максимально стислі терміни реалізувати цей проект на суму понад 700 тисяч євро.

Ця увага до БПЛА виходить зі стратегічного бачення Порошенком сучасної війни. За його словами, нинішня війна – це в першу чергу війна дронів та артилерії, і ЗСУ потребують великої кількості безпілотних апаратів.

Роботи зі створення українського безпілотника почалися вже у восени 2014 р., а уточнене технічне завдання (ТЗ) для виробництва БПЛА в Україні було сформоване вже на початку 2015 р.

Розпочата за часів Порошенка робота дозволила забезпечити армію безпілотниками і надалі.

На початок 2021 року одним з найбільш масових безпілотників в українському війську стала «Фурія», прийнята на озброєння у 2020 році. Приватне підприємство «Атлон Авіа» поставило понад 100 таких комплексів (тобто 300 безпілотників з пусковими установками й іншим обладнанням), які призначені для коригування вогню артилерії.

Приблизно стільки ж було поставлено БАК «Лелека» компанії DeViRo – у травні 2021 року його було прийнято на озброєння ЗСУ. При цьому варто зазначити, що БПЛА “Лелека” використовувався армією з 2016 року. Він неодноразово застосовувався в районі проведення операції Об’єднаних сил.

У січні наступного року тодішній секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що українські підприємства, що входять до держкорпорації “Укроборонпром”, мають намір розпочати виробництво вітчизняних ударних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для Збройних сил України, а в перспективі і на експорт. А вже у травні відбулися демонстрація і випробування цих безпілотних літальних апаратів, значна частина яких виготовлена в Україні. На думку секретаря РНБО, в України немає альтернативи адекватній відповіді агресору, у сфері розробки бойових і розвідувальних БПЛА.

У 2018 р. було включено до держоборонзамовлення (ДОЗ) на 2018 рік і почато фінансування роботи зі створення багатофункціонального оперативно-тактичного безпілотного авіаційного комплексу (БПАК) «Горлиця» дальністю польоту понад 1 тис. км. від ДП «Антонов». Цей проект було розпочато в 2016 році. У грудні 2018 р. Збройні сили України отримали нові безпілотники.

Успішно показав себе в зоні АТО і безпілотник People’s Drone-1 (PD-1) від «Укрспецсистем».

Паралельно Україна вела перемовини з великим іноземними корпораціями щодо налагодження виробництва вже існуючих моделей БПЛА в Україні. Так, у рамках 13-й міжнародної оборонної IDEF-2017, ДП «Антонов» (Київ) і Turkish Aerospace Industries (TAI), що відбулася 9-12 травня 2017 р. в Стамбулі, було підписано меморандум про співпрацю із розробки і виробництва різних модифікацій БПЛА, зокрема ударних, для потреб ЗС України.

  • І це в умовах, коли західні країни свідомо обмежували Україну у постачанні військових безпілотників.

Під час візиту Президента України П. Порошенка 3-4 листопада 2018 до Туреччини, сторони домовились про купівлю Україною Bayraktar TB2. Контрактом було передбачено постачання шести бойових безпілотників, двох станції управління і 200 керованих ракет. Також в угоді передбачався комплект запасних частин, сервісний супровід, навчання персоналу. Вартість контракту – 69 мільйонів доларів. Ця угода дала початок українсько-турецькому співробітництву з постачання цієї високоточної зброї Україні. Переговори про це велися біля двох років (зокрема, і за участь тодішнього 1го секретаря РНБО О.Гладковського). 12 січня 2019 р. українська державна компанія “Укрспецекспорт” і турецька компанія Baykar Makina підписали відповідну угоду.

Ця співпраця була продовжена вже у вересні 2021 р., коли Україна й Туреччина підписали Меморандум щодо будівництва спільного навчально-випробувального центру з експлуатації БПЛА

На жаль, за часів Зеленського Україною було загальмовано виробництво власних безпілотних літальних апаратів.

6 листопада 2020 р. державне київське КБ «Луч» продемонструвало власну розробку ударного безпілотного авіаційного комплексу оперативно-тактичного рівня «Сокіл-300», розпочату за часів Порошенка.

  • Максимальна дальність польоту БАК – від 1000 до 3300 км, залежно від типу обраного двигуна. Максимальна тривалість польоту – до 26 годин. БАК «Сокіл-300» оснащується комплексом керованого протитанкового озброєння з чотирма ракетами РК-2П, що мають дальність ураження цілі до 10 км.
  • Генеральний конструктор-гендиректор ДержККБ «Луч» Олег Коростельов повідомив, що вже відпрацьовано близько 85% вузлів і агрегатів майбутнього безпілотника. Корисне навантаження БПЛА становитиме до 250 кг, що дозволяє нести чотири протитанкові ракети.
  • Однак нове керівництво держави не мало політичної волі для розвитку цього проекту.

Так само було поховано перспективний проект ударного безпілотного авіаційного комплексу (БАК) «Горлиця», навіть при тому, що для нього були готові керовані ракети розробки ДержККБ «Луч».

Про долю зупинених перспективних розробок ДержККБ «Луч» – «Стугна» та «Нептун» сказано вже чимало. Хоча ще у 2018 році до ЗСУ було передано понад 2500 одиниць високоточного озброєння.