Чотири роки тому чинний президент Зеленський та його «Слуга народу» отримали усю повноту влади в країні.
А чотири роки перебування при владі були використані для перетворення формально парламентсько-президентської країни у державу, де усі рішення приймаються в Офісі президента.
Однак «любиш кататися, люби й сани тягати». Зосередження необмеженої влади передбачає й таку ж необмежену відповідальність за те, що відбувається у країні.
І саме тому нещодавнє опитування ФДМ засвідчило, що майже 78% громадян покладають відповідальність за корупцію персонально на Володимира Зеленського.
Проте у відповідь у владі заходилися відмежовуватися від відповідальності, шукати на кого її перекинути.
Зокрема, представники «слуг» почали навперейми називати «маніпулятивним дослідженням» опитування Фонду «Демократичні ініціативи».
Мовляв, «мало того, що президент України цілодобово займається війною та пошуками допомоги, він ще й має замінити собою всю антикорупційну вертикаль, на яку країна та партнери витратили мільярди… чому саме президент має відповідати за бруківку, стадіони, тенісні корти та інший мотлох під час війни?».
Проте – має відповідати. Влада – це відповідальність. А в умовах війни – відповідальність особлива. І якщо до відповідальності Зеленський не готовий, то має не шукати на кого і як її перекинути, а скласти повноваження і визнати свою неспроможність нести цей тягар в такий критичний для країни час.