У Верховній Раді зареєстровано резонансний законопроект 8401, яким уряд пропонує, фактично, відновлення довоєнного стану системи оподаткування. Інакше це можна сформулювати так: в умовах війни уряд пропонує скасувати низку пільг, які дозволили бізнесу хоч якось втриматися на плаву. При цьому ці пільги під час запровадження мали діяти на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Зокрема, передбачено з 1 липня 2023 року скасування дії таких норм законодавчих актів:
- скасовується можливість для ФОП та юросіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи з застосуванням ставки у розмірі 2% від суми доходу;
- скасовується можливість для ФОП платників єдиного податку І та ІІ групи не сплачувати єдиний податок;
- відновлюється проведення документальних перевірок;
- відновлюється перебіг строків, визначених податковим законодавством;
- відновлюються штрафні санкції за порушення податкового законодавства;
- відновлюються штрафні санкції за порушення правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- відновлюються штрафні санкції за порушення порядку використання РРО/ПРРО.
Ухвалення цього законопроекту є, нібито, однією з вимог МФВ, яка і справді очікується на безпрецедентному рівні. Після підписання та погодження Радою директорів МВФ Україна зможе отримати $15,6 млрд кредитного фінансування протягом наступних 48 місяців. Однак це ще не все. Програма фонду допоможе уряду залучити десятки мільярдів доларів він інших партнерів, що стане в пригоді не лише під час активної фази війни, а й після її завершення. Однак йдеться не лише про обсяги кредитування. вперше за свою 77-річну історію ця фінансова інституція погодилася кредитувати країну, яка воює, тобто в умовах принципової економічної невизначеності.
21 березня 2023 р. Міжнародний валютний фонд повідомив, що досяг згоди з українською владою щодо нової програми. Але для отримання фінансування українській владі доведеться виконати низку вимог. Найголовніша з них: Фонд застерігає Україну від ухвалення будь-яких рішень, які можуть призвести до зниження податкових надходжень під час війни. Це принципово важливе формулювання, яке говорить про те, що рішення влади мають бути орієнтовані на стабільність податкового законодавства та створення умов для збільшення надходжень до державного бюджету. Тож під великим питанням є необхідність ліквідації податкових пільг для українського бізнесу, якщо вони ведуть до його розвитку, а отже – збільшення податкових надходжень!
До того ж, концентруючись на пожорсткішанні фіскальної політики, чиновники українського уряду «забувають» про інші важливі вимоги, зокрема проведення низки реформ: покращення державного управління та прозорості державних інституцій; реорганізація БЕБ (перезавантаження керівництва бюро та проведення атестації його працівників); «реанімація» ринку ОВДП; підтримка незалежності Національного банку від політичного втручання; формування незалежних наглядових рад державних банків; затвердження нової методології оцінки якості банківських активів; антикорупційні реформи, передусім – повернення обов’язкового декларування доходів чиновників та забезпечення доступу громадськості до електронних декларацій.
Потенційна можливість скасування податкових пільг вже викликала негативну реакцію бізнес-середвища, тож такі зміни потребують широкого експертного обговорення та вироблення якихось компромісних підходів.
Наразі, на основі звернень представників бізнесу та профільних асоціацій можна видітики такі проблеми, які найбільше турбують бізнес в умовах можливого ухвалення законопроекту 8401:
- Зберегти можливості для фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку третьої групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2% від суми доходу.
- За даними ДПС, на пільговий режим перейшли 50,8 тис. юридичних осіб і 252 тис. ФОПів, що за 10 місяців 2022 року сумарно сплатили 8,5 млрд грн податку.
- Зберегти подальшу можливість застосовувати третю групу зі сплатою 2% комунальними підприємствами. Інакше неминучим є збільшення вартості послуг ЖКГ.
- Зберегти можливості для ФОПів першої та другої груп (за певних умов) не сплачувати єдиний податок.
- Зупинення проведення незапланованих та безпідставних документальних перевірок. Адже більшість платників вважають, що саме перевірки з боку податківців перешкоджають відновленню бізнесу.
- Незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства; посилення контролю за правильністю нарахування, обчислення та сплати ЄСВ; зміна порядку використання РРО/ПРРО.
Як зазначає депутатка від «ЄС» Ніна Южаніна, парадокс, але факт: попри надання таких пільг, надходження від ФОПів цих груп зростають.
Вплив відновлення застосування штрафів на розвиток бізнесу в умовах війни неможливо прорахувати, але він точно негативно впливатиме на здійснення підприємницької діяльності, особливо на територіях можливих бойових дій.
Тому необхідно відтермінувати прийняття проекту 8401 до закінчення воєнного стану плюс шість місяців – принаймні для територій, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в оточенні (блокуванні), прифронтових та деокупованих зон.
Бізнес, який за понад рік війни вижив і продовжує працювати, потребує підтримки з боку держави в частині полегшення податкового тиску, особливо на прифронтових територіях, де важко відновлювати підприємницьку активність.