Аналіз «покращень», запропонованих чиною владою для бізнесу, свідчить про чітку тенденцію: згортання податкової реформи та посилення тиску.
За останні 4 роки внаслідок цих змін відбулося розширення повноважень податкових органів, що породжує корупцію, збільшення тиску на бізнес з одночасними пільгами для «обраних».
Народна депутатка з фракції «Європейська Солідарність» Ніна Южаніна виділила 10 основних негативних трендів, які свідчать про фактичну відмову Зеленського та його команди від численних декларацій про поліпшення бізнес-середовища, податкової реформи, підтримки малого та середнього бізнесу, відмову від ретроспективних погіршень податкового законодавства, вдосконалення інвестиційного клімату, тощо.
Натомість ми маємо:
- Запровадження інституту «вини» при порушенні податкового законодавства – будь-який платник податків може бути притягнутий до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в його діях або бездіяльності вини.
- Запровадження податкових перевірок проведення платником операцій з нерезидентами на предмет, чи є в них розумна економічна причина (ділова мета).
- Запровадження оподаткування в Україні доходів контрольованих іноземних компаній, учасниками, партнерами, пайовиками, засновниками, контролюючими особами яких є резиденти України.
- Відбулася податкова амністія та легалізація в Україні іноземного капіталу без сплати податку.
- Заборона виїзду керівника юридичної особи – боржника за кордон при наявності податкового боргу – до повного погашення податкового боргу, сума якого перевищує 1 млн грн.
- Збільшення кількості письмових запитів податкових органів до платників про надання інформації. Надано право податковим органам надсилати запити, якщо виявлено факти, які нібито можуть свідчити про можливі порушення у господарській діяльності платника. Ненадання або не повне надання інформації на запит контролюючого органу є підставою для проведення позапланових перевірок.
- Встановлення обмеження для великих платників податків на перенесення збитків минулих років. Норми передбачають, що фінансовий результат до оподаткування зменшується лише на 50% непогашених збитків, решта в такій же пропорції переноситься на наступні роки (до повного погашення). Виключно фіскальна норма, що не враховує фінансовий стан платника.
- Збільшення податкового навантаження на малих фермерів та нівелювання регіональних особливостей ведення сільського господарства. Запроваджено мінімальне податкове зобов’язання за володіння та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Сплачені податки і збори з 1 гектара в рік не можуть бути меншими за 5% від нормативної грошової оцінки відповідних земельних ділянок. В середньому по Україні такий мінімальний рівень складає біля 1 400 грн/га/рік, а рівень сплати податків фермерами коливається в діапазоні 280-500 грн/га/рік.
- Заборона сплати єдиного податку для виробників птиці. Виключення з платників єдиного податку 4 групи платників, основним видом діяльності яких є розведення свійської птиці, страусів та перепелів.
- В результаті маємо збільшення податкового навантаження для виробників, збільшення вартості м’яса птиці для споживачів, втрати доходів місцевих бюджетів від сплати єдиного податку (оскільки податок на прибуток, якщо він буде, зараховується до державного бюджету).
- Запровадження сплати авансових внесків з податку на прибуток для фінансових компаній, які здійснюють операції з обміну іноземної валюти. По факту було введено безальтернативний податок та знівельовано механізм авансового внеску, сплачені суми якого в розмірі понад визначену річну суму податку на прибуток неможливо повернути. Реалізовано принцип «Плати або не працюй».
- Встановлення для всіх юридичних осіб вимоги зберігання 5 років первинних документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків. Хоча це необхідно було зробити для платників податків, щодо яких може бути отримано спеціальний запит податкового органу іншої країни про операції їх платників із платниками України (в рамках міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування).
На жаль, фраза з виступу президента Зеленського про полегшення умов ведення бізнесу у рамках Всеукраїнського форуму «Україна 30. Малий і середній бізнес та держава», «ми почали процеси, яких роками уникали керівники країни», набуває зовсім іншого значення.
«Європейська солідарність» переконана: якби влада дійсно хотіла створити умови для переваг українського бізнесу у глобальній конкуренції за інвестиції в Україну, то треба було починати з перегляду або скасування цих 10 норм. Натомість вдала годує платників казками «все по 10».
Йдеться про оголошену в ОП податкову реформу, яку охрестили «10—10—10». Вона передбачає зниження кількох ключових податкових ставок до 10 %: податку на прибуток підприємств і податку на доходи фізичних осіб, які нині становлять по 18 %, а також ПДВ, де податкова ставка наразі — 20 %. Крім того, пропонують скасувати єдиний соціальний внесок у розмірі 22% і підвищити військовий збір з 1,5% до 3 %. За підрахунками економістів, доходи держбюджету внаслідок її впровадження можуть знизитись на 30–40 %.
Насправді ж для бізнесу важливішим не є тільки і не стільки ставки податків, але й стабільність законодавства, верховенства права, відсутність корупції та принципово інша робота податкової системи – чесно, прозоро та чітко. Поки що з цим у команди Зеленського серйозні проблеми.