Український бізнес закликав Верховну Раду відтермінувати цю норму. Зокрема, за словами Спілки українських підприємців, введення обов’язкової звітності щодо контрольованих іноземних компаній (КІК) може суттєво погіршити бізнес-клімат в Україні з кількох причин.
- Перша з них – це можливе використання звітів недоброчесними правоохоронцями для тиску на бізнес. В умовах постійного неправомірного тиску з боку правоохоронних та контролюючих органів, українські підприємці втратили довіру і побоюються, що відкриття цієї інформації призведе до ще більшого тиску.
- Друга причина, яку висловили у Спілці, – це можливий негативний вплив на міжнародні бізнес-групи українських підприємців, особливо в умовах військового стану. Запровадженя обов’язкової звітності може «відкрити двері» для спецслужб рф, що може завдати шкоди діяльності цих компаній.
- Третя причина: правила щодо КІК в Україні є менш привабливими для іноземних підприємців, ніж у багатьох альтернативних юрисдикціях. Це може стати перешкодою для іноземних підприємців, які розглядають можливість отримання українського податкового резидентства.
- Останній аргумент, який висловили українські підприємці, стосується додаткових витрат на підготовку звітності, які умови війни роблять дуже небажаними. Замість витрат на бюрократію, підприємці бажають направити ці кошти на військову допомогу Україні.
Незважаючи на серйозні запити бізнес-спільноти відтермінувати обов’язкову звітність щодо КІК на період воєнного стану, голова комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, виразив сумнів у реалістичності цього відтермінування. Він зауважив, що, незважаючи на обурення бізнесу, крок назад у реформі європейських норм може виявитися сумнівним, особливо з урахуванням процесу євроінтеграції України.
В цій ситуації багато питань залишаються невирішеними. Бізнес турбується про свою безпеку та можливості ведення бізнесу в умовах воєнного стану, але реалізм і необхідність відповідності міжнародним стандартам також важливі аспекти. Відшкодування цих інтересів вимагає ретельного обговорення і балансування інтересів всіх сторін.
В даній ситуації, уряд повинен активно співпрацювати з бізнес-спільнотою та експертами для розробки належних механізмів контролю та звітності щодо Контрольованих Іноземних Компаній (КІК). Важливо створити прозорий процес консультацій, що враховуватиме переживання та потреби бізнесу.
Крім того уряд має гарантувати надійний захист інформації, поданої бізнесом в рамках звітності про КІК. Це включає в себе заходи щодо забезпечення конфіденційності даних і захисту від недоброчесних застосувань цієї інформації. Більше того, уряд має перевірити заяви бізнесу щодо неправомірних і надмірних перевірках і тиску з боку правоохоронних та контролюючих органів, про які заявляють в спілці підприємців.
Також уряд може розглядати можливість поетапного впровадження обов’язкової звітності щодо КІК, починаючи з компаній, які здійснюють діяльність у сферах, що визначаються як найбільш ризикові для корупції. Це дозволить бізнесу адаптуватися до вимог, а уряду – забезпечити належний контроль і регулювання важливих галузей.