Близько місяця тому Євросоюз подовжив Угоду про лібералізацію вантажних перевезень між ЄС і Україною до кінця 2025 р. Мова йде про Ліонську угоду, яку було підписано ще 29 червня 2022 р. і яка постійно подовжувалася.
Зокрема, Угода скасувала необхідність отримання українськими перевізниками відповідних дозволів для здійснення двосторонніх та транзитних перевезень в держави ЄС. Що прискорило експортні перевезення з України до ЄС. Але також там було передбачено інші заходи – зокрема, спрощення процесу визнання водійських документів, тощо.
І от вже маємо крок у відповідь: Комітет захисту транспортних перевізників і роботодавців Польщі зареєстрував акцію протесту на найбільшому пункті пропуску на кордоні України і Польщі – у Дорогуську.
«Ми розчаровані відсутністю дій з боку польського уряду, тому протестом ми хочемо відновити баланс на транспортному ринку, який було порушено після скасування дозволів для українських перевізників» – заявили в комітеті.
Хоча комітет чітко не визначав дату і тривалість акції, але за наявною інформацією, протест планується розпочати 12 травня 2025 р.
Безумовно, акцію варто розглядати в політичному контексті. 18 травня 2025 р. в Польщі пройде перший тур президентських виборів (другий тур, якщо знадобиться, має відбутися 1 червня 2025 р.). І хоча лідером перегонів вважається мер Варшави Рафал Тшасковський, який йде від нині правлячої Громадянської коаліції, боротьба за друге місце і вихід в другий тур може розгорнутися між Каролем Навроцьким, якого підтримує «Право і справедливість», та представником антиукраїнської «Конфедерації» Славоміром Ментценом (тим самим, що влаштував нещодавно скандал навколо свого візиту до Львова).
І «Конфедерація» явно намагається використати питання «захисту національних перевізників» у політичній боротьбі. Хоча заявка на акцію протесту подана вище згаданим Комітетом захисту транспортних перевізників і роботодавців Польщі, але у цій акції явно виглядають «вуха» «Конфедерації». Зокрема, глава люблінського осередку «Конфедерації» Рафал Меклер (він же власник одноіменної логістичної компанії) офіційно визнав, що це він ініціював згадану акцію.
“Через наплив перевізників з України, які витісняють польських перевізників із двосторонніх перевезень (Польща-ЄС), а також всередині ЄС, у зв’язку з багатоденним затримуванням польських вантажівок з боку України, що застрягли в системі “єЧерга”, я сьогодні подав протест на дорозі, що веде до пункту пропуску в Дорогуську” – заявив Меклер.
Нагадаємо, що саме Меклер у квітні 2024 р. поширював скандальні фото кількох тонн українського зерна, яке було висипано з вантажних вагонів.
Нагадаємо, що схожі блокування кордону вже мали місце з польського боку – з листопада 2023 р. І тривали ці блокування близько двох місяців. Дійшло до того, що протестувальники навіть заблокували пасажирський потяг «Дніпро – Хелм» 18 лютого 2024 р. На певному етапі тоді протестувальники-перевізники об’єдналися із протестувальниками-фермерами (протести фермерів тривали довше – орієнтовно до квітня 2024 р., але окремі акції повторювалися пізніше – зокрема, у листопаді 2024 р.).
Для України блокування кордону польськими перевізниками і фермерами несуть не лише фінансові ризики – за підрахунками Всеукраїнської аграрної ради, лише перші два місяці таких протестів наприкінці 2022 р. коштували Україні близько 1,5 млрд. доларів.
Але ще важчими можуть бути стратегічні втрати від таких протестів – адже вони ставлять під загрозу т.зв. секторальну інтеграцію України до Євросоюзу. Протести фермерів стали однією з причин, чому ми втрачаємо «торговельний безвіз» з ЄС (з червня 2025 р.), тепер ще створюється загроза і для «транспортного безвізу».
Нагадаємо, з початку роботи транспортного безвізу і у т.ч. завдяки йому експорт українських товарів до ЄС автомобільним транспортом зріс на 42% за обсягом та на 28% за вартістю (імпорт з ЄС до України – на 37% за обсягом і на 50% за вартістю).
Зараз вважається, що найбільші проблеми на шляху євроінтеграції України створює Угорщина. Так, вони є найгучнішими. Але значно системніші і складніші проблеми, насправді, можуть бути з Польщею. І до цього діючій владі треба вже готуватися, намагаючись, зокрема, найбільш болючі моменти системно опрацьовувати в форматі двосторонніх робочих груп.
При цьому варто використовувати і наявні польські та європейські механізми. Зокрема, нагадаємо, що цього року уряд Польщі ухвалив рішення, що прикордонна інфраструктура є частиною критичної інфраструктури. А критичну інфраструктуру блокувати заборонено.