На тлі численних провалів та відвертої брехні чинної влади, суспільству вже майже стерли з пам’яті одну з найганебніших маніпуляцій — заяви Володимира Зеленського про «гарантії безпеки» для захисників Маріуполя, які вийшли з «Азовсталі» у травні 2022 р.
Президент особисто запевнив українців, що ці герої будуть захищені міжнародними гарантіями — з боку ООН, Міжнародного Червоного Хреста та навіть росії — та невдовзі повернуться додому в результаті обміну. Насправді жодних таких гарантій не існувало. Це підтверджено офіційними заявами самих організацій, на які посилався Зеленський.
Зеленський свідомо ввів в оману суспільство та самих захисників Маріуполя, пообіцявши неіснуючі міжнародні гарантії їхнього безпечного повернення. Це не просто політична помилка — це цинічна брехня, яка коштувала життя десяткам українських військовополонених і залишила у неволі тисячі.
- Нагадаємо хід подій.
- Уже з 2 березня 2022 р. Маріуполь перебував у ворожому оточенні, місто було майже повністю зруйноване ударами російської артилерії та авіації. 10 квітня, більш ніж через місяць після початку вторгнення, російським силам вдалося повністю взяти в облогу українських військовиків, що залишилися на території комбінату «Азовсталь». Бойові дії тут тривали 86 днів, з 18 березня до 16 травня 2022 р., з них 82 дні – у повному оточенні.
- 8 травня 2022 р., заступник командира полку капітан С. Паламар «Калина» та офіцер управління розвідки І. Самойленко на пресконференції онлайн з оточеної російськими військами «Азовсталі» в Маріуполі звинуватили керівництво держави у цинічній брехні щодо того, що всіх цивільних «успішно евакуювали» за наказом президента. Йшлося про заяву віцепрем’єр-міністра І. Верещук про вивезення протягом 1-7 травня з території заводу «Азовсталь» у Маріуполі всіх цивільних жінок, дітей та старих. Оборнці підкреслили, що за цей яас на «Азовсталі» загинуло безліч як цивільних, так і військових, і їхні тіла залишаються на території заводу. Знаяна кількість цивільних також могла залишатися під нерозібраними завалами на заводі.
- На запитання журналіста, які у них є шанси на порятунок та чи можуть вони здатися в полон, Самойленко відповів, що загалом захисники «Азовсталі» Маріуполя мають чотири варіанти дій. Але прийнятним є тільки один – битися, бо полон для них означатиме смерть.
- 16 та 20 травня 2022 року, командир полку НГУ «Азов» та гарнізону Маріуполя Денис «Редис» Прокопенко у спеціальних зверненнях заявив, що вище військове керівництво дало наказ про збереження життя та здоров’я військовослужбовців гарнізону і припинення оборони міста. Тобто фактично наказав обрати найбільш неприйнятний для оборонців варіант.
- Після опівночі 17 травня Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив заяву під назвою «Гарнізон “Маріуполь” виконав поставлене бойове завдання».
- Українська сторона називала ці дії «операцією з порятунку захисників Маріуполя, якій сприяють ООН та Міжнародний Червоний Хрест» та «гуманітарною операцією», тоді як рф називала речі своїми іменами – «здачею в полон».
- Після цього ввечері 20 травня росіяни заявили, що з «Азовсталі» вийшли всі українські військові (починаючи з 16 травня – 2439 осіб).
21 травня в інтерв’ю каналу ICTV Зеленський заявив, що захисники Маріуполя, які вийшли із заблокованого заводу «Азовсталь», мають бути скоро звільнені за процедурою обміну під гарантії рф та міжнародних структур.
- Дослівно це звучало так: «Далі все залежить від того, що на себе брала ООН, Червоний хрест, російська Федерація, що вони (українські бійці) будуть усі в безпеці й будуть очікувати того чи іншого формату обміну».
З цих слів випливало, ніби Україна досягнула домовленостей з ООН. Таким чином, президент Зеленський дав публічні обіцянки, які не мали жодного реального підґрунтя. Ці обіцянки стали психологічним чинником, який вплинув на ухвалення рішення про припинення спротиву в «Азовсталі». Усі відповідальні особи в державному керівництві усвідомлювали ризики. Усі знали, що полон – насамперед, для «азовців» – означає тортури, знущання, і, як з’ясувалося — масові вбивства, зокрема в колонії в Оленівці.
Українська сторона стверджувала, що бійці будуть повернуті на підконтрольну Києву територію за процедурою обміну, російська сторона цю інформацію не підтвердила.
На практиці недоторканність була гарантована лише п’ятьом командирам підрозділів, які боронили Азовсталь та Маріуполь — Прокопенко Денис, Паламар Святослав, Сергій Волинський, Олег Хоменко та Денис Шлега. Для всіх інших — жодної «міжнародної гарантії». Лише брехня, зрада й смерть.
Основну частину захисників «Азовсталі» російські окупанти утримували в селищі Оленівка та місті Новоазовськ на тимчасово окупованих територіях України. Частина захисників «Азовсталі» справді була обміняна. Але значна частина з 2,5 тис. «азовців» і досі продовжує перебувати у полоні, зазнаючи катувань, доля багатьох невідома.
Окрім того, 28 липня 2022 р. на території виправної колонії № 120 в Оленівці, де утримувалися захисники «Азовсталі», російські окупанти вчинили масове вбивство полонених, внаслідок якого загинуло 53 бійців полку «Азов», ще 130 отримали поранення.
29 липня українські силові відомства опублікували спільну заяву щодо теракту в колонії в Оленівці: мовляв формат евакуації з «Азовсталі» передбачав встановлення режиму тиші та здачу українських військових в полон з подальшим обміном — під гарантії ООН та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Він них як від гарантів зажадали негайно відреагувати на терористичний акт росії. Того ж дня президент Зеленський ще раз сказав: «Коли оборонці «Азовсталі» виходили з заводу, ООН і Міжнародний Комітет Червоного Хреста виступили гарантами життя, здоровʼя наших воїнів».
Радник голови Офісу президента М. Подоляк також стверджував, що полонені азовці, «мали отримати (під гарантії міжнародних інституцій) медичну допомогу, мали пройти через процедуру опитування, допитів, з урахуванням того, що це військовополонені. Вони мали отримати все необхідне для того, аби знаходитися в певних умовах. І дивитися за тим, щоби ці умови не порушувалися, могли тільки посередники, в цьому випадку ми говоримо про Червоний Хрест».
Однак речник делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні О. Власенко дав інтерв’ю Deutsche Welle чітко вказав: «Ми були гарантом безпечного виходу військових з Азовсталі, але не більше. Ми ніколи не гарантували безпеку військовополонених після їхнього потрапляння до рук неприятеля, оскільки це поза межами наших можливостей. Ми заздалегідь і чітко повідомили про це сторонам конфлікту». Про це ж ідеться у офіційній заяві організації від 3 серпня.
28 липня 2024 р. Герой України Денис Прокопенко з гіркотою констатував, що жоден із тих, хто давав бійцям Маріупольського гарнізону гарантії про звільнення «через 3-4 місяці» під час виходу з території «Азовсталі», не виконав своїх обіцянок.
З цього випливає, що Зеленський збрехав, давши марну надію на ефемерні «гарантії», яких насправді ніхто не давав.