Зараз влада фактично вбиває українську культуру. В Держбюджеті на наступний рік її фінансування скорочене майже на 40% (у порівнянні з 2021-м роком).
Народний депутат від «Європейської Солідарності» Микола Княжицький назвав такий підхід знущанням з української культури: влада збільшила бюджет на пропагандистські медіа втричі, а для Держкіно, УКФ й Інститут книги не передбачила.
Держкіно, Українському культурному фонду й Українському інституту книги дають гроші, яких вистачить тільки на зарплати працівникам. І то не всім. Видатки на державну підтримку кінематографії пропонують знизити на 85,5%. Нових українських фільмів, які б надихали українців під час війни, не буде. Попри це, на керівництво і управління у сфері кінематографії дають практично на 20% більше.
Бюджет Українського інституту національної пам’яті скоротили на 20%. На захист державної мови лишають тільки 17 мільйонів гривень на рік. При тому, що витрати на офіс президента запланували у розмірі 1 мільярд гривень!
На 231% збільшуються видатки на пропаганду. Не на незалежні українські медіа і свободу слова, а не виробництво і трансляцію програм для державних потреб.
Чому фінансувати культуру треба навіть під час війни? Тому що українці виборюють право на неї на фронті.
Противник не піде далі, якщо на наших територіях пануватимуть українська мова, церква, цінності, герої, культура. Лише демонструючи світу власну окремішність від «русского мира», культурну унікальність у поєднанні з європейською демократією високого ґатунку ми зможемо перемогти.