25 березня 2021р. набув чинності Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021р. № 1150-IX, яким передбачено створення у шестимісячний строк (тобто до 25 вересня 2021 року) нового органу досудового розслідування та оперативно-розшукової діяльності Бюро економічної безпеки України (БЕБ).
Новостворений орган стане єдиним центром боротьби з економічними злочинами, забравши ці повноваження у податкової міліції, підрозділів Національної поліції та Служби безпеки України.
За загальним задумом, який виник ще за Президента Порошенка, це позитивний крок: боротьбу з економічною злочинністю мають вести не десяток різномастих державних органів, які дублюють один одного та створюють високі корупціогенні ризики, а один – спеціально уповноважений.
Однак все, за зо береться «команда Зе», сходить на пси. Фахівці неодноразово попереджали, що Бюро економічної безпеки Зеленського не врятує бізнес від тиску. Коріння проблеми тиску на бізнес криється, передусім, в існуючій системі досудового розслідування, яка відкриває широкі можливості для сваволі уповноважених органів.
Наразі існують ще кілька проблемних моментів, які можуть суттєво спотворити сутність цього органу чи навіть перетворити на його повну протилежність – орган тиску на бізнес із корупційним підґрунтям. Адже повноваження детективів БЕБ суттєво збільшені у порівнянні із податковою міліцією, що ставить цей орган у економічно-податковій сфері у один ряд із Національним антикорупційним бюро України.
За короткий час, який залишився до визначеного Законом строку початку діяльності Бюро (25.09.2021 року), цей правоохоронний орган не зможе повноцінно розпочати свою діяльність.
Верховна рада йде на канікули, так і не прийнявши у прийнятній редакції законопроект № 3959-1 із необхідними змінами до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. Без цього говорити про початок діяльності БЕБ складно.
Та й ухвалення цього закону у пропонованій редакції не полегшить життя бізнесу. Європейська бізнес-асоціація вважає, що низка положень законопроєкту №3959-1 суперечать основним задекларованим принципам влади – спрощення ведення бізнесу та неприпустимість тиску на суб’єктів господарювання.
Кабінетом Міністрів не сформовано Раду громадського контролю при Бюро економічної безпеки України, яка мала бути створена, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про Бюро економічної безпеки», не пізніше двох місяців від дня набрання чинності цим.
За інформацією з сайту Верховної Ради України, Кабінетом Міністрів України так і не подано до Парламенту в трьохмісячний термін з дня набрання чинності Закону законопроекту про внесення змін до Державного бюджету України на поточний рік щодо видатків, необхідних для діяльності Бюро економічної безпеки України.
Бізнесу необхідно готуватися до перехідного періоду правової невизначеності, за яким наступить період пікової активності детективів БЕБ, яким потрібно буде показати суспільству/начальству свою «корисність» та «потрібність». У цей час з боку БЕБ можливі найбільші порушення прав та інтересів бізнесу: повальні обшуки, вилучення значних обсягів товару, арешти активів тощо.
Аналітичні функції цього органу настільки незрозумілі щодо способів їх реалізації та мети застосування, що можуть бути черговою спробою держави контролювати бізнес в певних неекономічних рамках.
Існує нагальна потреба у якісно нових кадрах для БЕБ, із новим мисленням та відповідною фаховою підготовкою. Якщо більшість детективів БЕБ складатимуть колишні працівники податкової міліції зі своїми підходами та принципами роботи, то фактично бізнес отримає гірший варіант податкової міліції із розширеними можливостями та корупційними ризиками.
Поки що практика формування кадрового складу цього органу не породжує жодного оптимізму.
Колишній секретар РНБО при Зеленському О.Данилюк (якого було усунуто від участі в конкурсі на посаду директора БЕБ на підставі невизнання МВА диплому Університету Індіани) заявив, що влада активно просуває на посаду голови Бюро економічної безпеки Вадима Мельника – чинного голову ДФС.
Мельник починав у ДПА Сумської області в часи Януковича, з 2011 по 2013 рік очолював Управління розслідування особливо важливих справ у межах Державної податкової служби.
Дивний вибір, враховуючи провальну ситуацію з наповненням податкам державного бюджету, рекордним зростанням нелегального обігу тютюну, алкоголю та палива. Втрати державного бюджету від несплачених податків у 2021 році експерти оцінюють на рівні 11,8 мільярда гривень.
Однак Мельник є слухняним виконавцем волі Банкової, готовим тиснути на бізнес за першим же дзвінком. Поки що голова ДФС Мельник відзначився лише проведенням масових обшуків у комунальних підприємствах Києва, яких не пам’ятають з часів Януковича.