Поточна аналітика

Катастрофа в системі охорони здоров’я України

Виступ міністра охорони здоров’я у парламенті 3 листопада став фактично зізнанням у провалі підготовки системи охорони здоров’я до критичної ситуації. Максим Степанов розказує українцям, що «як би ми не намагалися збільшити кількість ліжок, все одно є межа, у разі якщо заповненість сягне 100%, нам доведеться застосувати активацію протоколу медичного сортування, з пріоритетом надання медичної допомоги хворим з більшими шансами на виживання. Це означатиме, що наша медична система не витримала».

  • Тим часом з регіонів надходить усе більше повідомлень про те, що проблема не у відсутності ліжок, а у тому, що влада елементарно не забезпечила їх підготовку до напливу хворих на Covid-19.
  • Зокрема, як свідчить одне із нещодавніх інтерв’ю буковинського лікаря Ольги Кобевко: «Перше – кисень. Його немає. Просто немає. Люди синіють, задихаються. Ми втрачаємо буковинців». Адже в лікарні, де вона працює, на 85 ліжок досі усього чотири точки подачі кисню, хоча він необхідний майже всім пацієнтам.
  • Аналогічна ситуація і в інших регіонах. Зокрема, анестезіолог Іван Черненко в опорній лікарні Одеської області повідомив, що кисень відсутній для більшості пацієнтів: «важко, коли ти знаєш, як допомогти, але ти не матимеш чим це зробити. Проблема з киснем – це колосальна проблема. За фактом, лікарні є заручниками цієї ситуації».
    • І це тоді, коли, за словами Степанова, для 100-% оснащення киснем усіх лікарняних ліжок для пацієнтів із COVID-19 додатково потрібно було всього 795 млн грн.
    • Іце при тому, що на сферу охорони здоров’я із 66 млрд. грн. Фонду боротьби з Covid-19 було використано лише 5,8 млрд. грн. – тобто менше 10% усіх ресурсів фонду (за наявними наразі даними Мінфіну станом на 23 жовтня).
    • А на субвенцію місцевим бюджетам для забезпечення лікарень киснем – від якого й залежить великою мірою здатність надати допомогу хворим – спрямовано взагалі менше 1% витрат Фонду – 571 млн грн.
  • Аналогічна ситуація і з іншим наслідком провалу підготовки МОЗ до критичної ситуації в системі охорони здоров’я. Так, за словами Максима Степанова, кількість ліжок не матиме значення, якщо не буде достатньо медичного персоналу і лікарів, котрі працюватимуть із хворими на COVID-19. Проте, за його ж словами, лише наразі МОЗ почав проводити роботу щодо залучення лікарів інших спеціальностей, студентів вишів та інтернів до боротьби з коронавірусом.
  • Підготовку і перекваліфікацію лікарів та іншого медичного персоналу потрібно було починати 8 місяців тому, а не зараз.
  • Тим більше, що, за даними Держстату, середньооблікова кількість штатних працівників в охороні здоров’я лише з березня 2020 року – тобто від час оголошення першого тотального карантину – зменшилася на 26,5 тис працівників. Якби їх було утримано на роботі і перекваліфіковано за цей час, то тільки цієї кількості кадрів з надлишком вистачило б для забезпечення кваліфікованого нагляду за сотнями тисяч хворих на Covid-19.
  • Проте на ділі ми бачили протилежні зусилля влади. На підвищення і доплати медичним працівникам витрачено менше половини передбачених на рік коштів – 2,7 млрд. грн. із 6 млрд. грн. Це робилося з однією метою – змусити десятки тисяч медиків масово залишати заклади охорони здоров’я.
  • Усе це свідчить, що катастрофа, яка насувається на українську систему охорони здоров’я – це наслідок виключно свідомої і системної бездіяльності влади.