Влада рф обговорює, як змусити російський бізнес зробити «одноразовий добровільний внесок» до федерального бюджету рф. Мова йде орієнтовно про 200-250 млрд. рублів одноразово. Бо, мовляв, з одного боку, великий російський бізнес непогано заробив у 2022 р., з іншого боку, за січень 2023 р. російський бюджет зіткнувся з рекордним місячним дефіцитом – 1,76 трлн. рублів. російський бізнес не в захваті від такої пропозиції і натомість як альтернативу пропонує уряду у 2023 р. збільшити ставку податку на прибуток на 0,5%.
За 2022 р. дефіцит федерального бюджету рф склав 3,3 трлн. рублів, що становить 2,3% ВВП. Що, з одного боку, навіть за Маастрихтськими критеріями Євросоюзу і єврозони не є великою трагедією – макрофінансові стандарти ЄС рекомендують, аби дефіцит держбюджету не перевищував 3% ВВП, але навіть країни єврозони далеко не зажди дотримуються всіх Маастрихстьких критеріїв. З іншого боку, в пострадянській історії рф це другий найбільший дефіцит федерального бюджету після пандемійного 2020 р. (тоді він перевищив 4 трлн. рублів).
У той же час у січні – лише за один місяць – дефіцит федерального бюджету склав 1,76 трлн. рублів. За такої динаміки дефіцит у 2023 р. може перевищити 21 трлн. рублів – це вже більше 14% ВВП рф. І це вже явний привід для керівництва рф задуматися.
І уряд рф задумався – і перший віце-прем’єр Андрій Бєлоусов і міністр фінансів Антон Сілуанов запропонували бізнесу т.зв. windfall tax – одноразовий «добровільний внесок». Цю ідею почали обговорювати ще в грудні – імовірно, вже була зрозуміла тенденція. І тоді на зустрічі з російським союзом промисловців і підприємців (РСПП) було озвучено цифру у 200-250 млрд. рублів. Доволі плачевні бюджетні результати січня суттєво актуалізували цю пропозицію.
Але ще у грудні реакція РСПП на цю пропозицію була дуже стриманою. Там, зокрема, нагадали, що через позитивну курсову різницю російські компанії і так мають сплатити додатково 1,89 трлн. рублів податку на прибуток, з яких 270 млрд. пішло в федеральний бюджет (за законодавством рф, загальна ставка податку 20%, з них зараз 17% йде в суб’єкт федерації, 3% – в федеральний). І РСПП пропонує уряду обрати – або оподатковувати позитивну курсову різницю, або отримати одноразовий «добровільний внесок». Але поступово сторони схиляються до того, щоб замість цього внеску підняти у 2023 р. ставку податку на прибуток на 0,5 відсоткових пункти – до 20,5%.
Утім, зважаючи, що у 2022 р. федеральний бюджет рф отримав від податку на прибуток 1,67 трлн. рублів, підвищення ставки на 0,5 відсоткових пункти не дасть в бюджет бажаних 200-250 млрд. рублів. До того ж податок на прибуток доволі добре «оптимізується» шляхом заниження бази оподаткування – у т.ч. через штучне завищення витрат (що є проблемою у т.ч. для українського податку на прибуток).
Серед інших пропозицій щодо додаткового наповнення бюджету, які зараз розглядаються владою рф, – одноразова виплата лише від виробників добрив і вугілля, а також підвищення дивідендів від державних компаній. Зокрема, Bloomberg у січні повідомляв, що влада рф буде намагатися зробити так, аби дивіденди держкомпаній перевищували 50% чистого прибутку «там, де це можливо».
Нагадаємо, що у 2022 р. влада рф вже підняла ставки податку на видобуток корисних копалин – зокрема, на залізну руду, коксівне вугілля і калійні солі. У травні 2022 р. навіть асоціація «Русская сталь» попередила владу про можливі збитки і скорочення виробництва через зростання податків і укріплення (на той момент) рубля.
Крім пошуку нових доходів уряд планує скоротити невійськові видатки федерального бюджету. Прем’єр-міністр рф М. Мішустін поставив орієнтир скорочення видатків як мінімум на 150 млрд. рублів.