Українці з інвалідністю в Україні знову опинилися у ситуації, де їхні основні потреби і права не враховуються в державних програмах.
Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету Рахункової палати вказує на неефективну роботу уряду в системі забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації для осіб з обмеженими можливостями.
- Мінсоцполітики як головний розпорядник державних коштів та Фонд соціального захисту осіб із інвалідністю (Фонд) як відповідальний виконавець протягом 2,5 років придбали та оплатили ремонт 759 тис. од. технічних та інших засобів реабілітації. Їх отримали близько 200 тис. осіб. На це із держбюджету витратили майже 4 млрд грн: 1,47 млрд грн у 2021 році, 1,54 млрд грн – у 2022 році та 0,97 млрд грн – у І півріччі 2023 року.
Хоча з держбюджету виділено майже 4 мільярди гривень на придбання технічних засобів для реабілітації, чверть цих коштів так і не дісталася тим, хто їх найбільше потребує. Навіть при перевищенні середніх витрат на одиницю виробу, система залишалася неефективною. За два з половиною роки витратили майже 23 мільйони гривень бюджетних коштів неефективно та ще 65 мільйонів – з порушенням законодавства. Це не лише фінансовий втрати, але і втрата можливостей для тих, хто покладається на державу в надії на покращення свого життя.
Аудитори Рахункової палати вказують на суперечливу та антисоціальну нормативно-правову базу, яка не відповідає міжнародним стандартам.
- Наприклад, у квітні 2022 року учасників бойових дій з ампутованими нижніми кінцівками виключили з переліку осіб, які мають право на безоплатне протезування й ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми й відсутніми в Україні технологіями. Оcіб з інвалідністю, яким необхідно замінити акумулятор для крісла колісного з електроприводом або електроскутера, змушують придбати його власним коштом і чекати на компенсацію, і тому люди з низьким доходом припиняють користуватись засобами реабілітації.
Вирішення цієї проблеми потребує не лише фінансування, але і системних змін у підходах до регулювання та використання коштів.
Особливо тривожним виявилося те, що навіть при наявності фінансування багато українців з інвалідністю стикаються з проблемами доступу до необхідних засобів реабілітації через високі ціни та недостатню контроль з боку відповідальних органів.
Ускладнює процес перевірки ще й те, що Мінсоцполітики та Фонд соціального захисту осіб із інвалідністю не володіли достовірними звітними даними про забезпечення осіб із інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації (ТЗР). Також вони не моніторили якість наданих послуг із забезпечення ТЗР, через що неможливо удосконалити цю систему.
Звіт Рахункової показав неефективність роботи уряду у напрямку соціального забезпечення осіб з інвалідністю. Уряд повинен припинити ігнорувати потреби та права осіб з інвалідністю, особливо ветеранів, які втратили кінцівки внаслідок війни. Відсутність системного та відповідального підходу до цього питання призводить до катастрофічної ситуації, де ті, хто має бути підтримані державою, залишаються поза увагою та позбавленими необхідних можливостей. Державі необхідно переглянути свій підхід та залучити провідних іноземних виробників та впровадити європейські практики у галузі протезування. Поки такі зміни не будуть впроваджені, українцям з інвалідністю залишається лише чекати, сподіваючись на покращення.