Після початку повномасштабної війни рф була змушена відмовитися від використання долару США і євро у зовнішній торгівлі і як валют заощадження (у золотовалютних резервах, у т.зв. Фонді національного добробуту) і натомість намагалася перейти на альтернативні валюти.
Розрахунки за російську нафту в індійських рупіях вже стали майже мемом і вичерпною оцінкою рівня аналізу і стратегії керівництва рф. А от розрахунки в китайських юанях протрималися довше – і більше того, зараз близько 40% усієї зовнішньої торгівлі рф відбувається саме в юанях. Але і по юаню рф тепер зіткнулася із проблемою – через загрозу застосування вторинних санкцій китайський фінансовий сектор не поспішає надавати свою валюту в рф. В результаті в рф вже починає спостерігатися дефіцит юанів.
Протягом останніх двох років відбувалася юанізація російської економіки. Причому не лише держава переводила ФНД і резерви на китайську валюту, але й російські компанії нарощували операції з юанем на Мосбіржі, а також громадяни рф лише за минулий рік збільшили депозити в юанях вдвічі – до 69 млрд. доларів (в еквіваленті).
Але зараз рф зіткнулася з дефіцитом китайської валюти – з одного боку, суттєво наростити експорт російських товарів до Китаю (передовсім, нафти, газу) неможливо. По-перше, Китай на даний момент не потребує суттєво більших обсягів енергоносіїв. По-друге, є певні обмеження і з точки зору інфраструктури і логістики. До того ж, світові ціни на енергоносії зараз особливо не зростають, а інші країни розраховуватися китайськими юанями за російські товари (передовсім, енергоносії) теж не поспішають.
З іншого боку, китайські фінансові компанії через загрозу вторинних санкцій уникають нарощування платежів у китайських юанях до рф. Міністр фінансів США Джанет Йєллен заявляла, що США «вживатимуть рішучих і ретельно вивірени дій проти фінансових інститутів, які сприяють забезпеченню роботи воєнної машини рф».
Також з Мосбіржі почали йти великі китайські банки, які значною мірою і забезпечували притік китайської валюти на російський біржевий ринок. Наприкінці червня 2024 р. середній розмір однієї угоди з купівлі юаня на Мосбіржі знизився на 14% до 1,89 млн. рублів.
Наприкінці минулого тижня глава Центробанку рф Ельвіра Набіуліна публічно попередила, що рф, імовірно, не зможе «покластися» на китайську валюту, як планувалося. І що ЦБ рф бере до уваги у т.ч. ризик того, що китайський юань може піти з російської біржі.
Тобто по суті китайський юань йде стежкою долара і євро, виходячи з організованого біржевого ринку рф, частково переміщаючись до неорганізованого позабіржового ринку.
Якщо рф не зможе знайти великий китайський банк, який не злякається потрапити під американські санкції, і зайде (чи залишиться) на Мосбіржу, забезпечивши доступ рф до китайської валюти, є імовірність, що станом на середину серпня 2024 р. (коли закінчиться «попереджувальний» період американських санкцій) Мосбіржі доведеться припинити торгівлю китайським юанем. Імовірність такого кроку зараз відносно висока.
Дефіцит китайської валюти доволі чітко прослідковується і на різниці у ставках по кредитах, номінованих в юанях. Якщо в Китаї ставка складає близько 2%, то в рф кредити в юанях видавали протягом останніх місяців під 13%, а в деяких банках кредитна ставка перевищувала 20%. Значною мірою кредити в юанях потрібні для зовнішньоторговельних операцій російських компаній, але китайської валюти не вистачає і банки, користуючись можливістю, піднімають кредитні ставки.