Стан російського вуглевидобувного сектору стає усе важчим. За прогнозом Neft Research, доподатковий прибуток галузі цього року знизиться в 33 рази
Запроваджені 2 роки тому санкції Заходу, який був основним споживачем цього палива з рф, чимдалі демонструють усе більший накопичувальний ефект.
І хоч за прибутками від експорту вуглевидобуток в рф завжди поступався доходам від продажу на світовий ринок нафти чи газу, проте за кількістю зайнятих і впливом на соціальну й політичну ситуацію в низці регіонів рф він є не менш вагомим.
Експорт вугілля з росії за 9 місяців 2024 року уже знизився на 10% порівняно із тим же періодом минулого року. Однак перспективи подальшого спаду ще більші.
За поточних цін рентабельність експорту близька до нуля, а заплановане РЖД зростання тарифів погіршить ситуацію ще більше.
За 9 місяців 20024 року збитки до оподаткування оцінюються у ₽34 млрд проти прибутку у ₽357 млрд у 2023 році.
Найбільше втратило транспортування через порти півдня та північного заходу росії — на 56% та 15% відповідно.
Основним напрямом залишається Далекий Схід, тут показники майже не змінилися, тобто компенсації падіння в інших портах не відбувається.
Хоч на Китай припадає 48% від нинішнього вугільного експорту росії. Однак стабільного попиту на нього там теж немає. Минулого року обсяги його закупівель в КНР зросли на 42%, але вже в першій половині 2024 року впали на 15%.
Не виправдала покладених на неї в рф сподівань і найбільша за чисельністю населення країна світу. За 9 місяців 2024 року росія поставила до Індії лише 6,1 млн тон енергетичного вугілля. Це не лише вкрай незначні обсяги, але ще й на 26% менше, ніж в аналогічному періоді 2023 року.
Причому в російських галузевих аналітичних центрах визнають, що ситуацію в галузі не покращить навіть помірне зростання цін на світовому ринку. Доки не вирішено проблем дорогої логістики та обмеженої пропускної спроможності залізниці східному напрямі.
А там, де пропускна спроможність достатня – на Заході – вона не використовується через європейське ембарго.
А це означає, що єдиний шанс російського вуглевидобутку – це скасування санкцій та повернення до його постачання на європейський ринок. Та це неможливо без припинення російської агресії проти України.