Поточна аналітика

Чим Україна у часи Зеленського зустрічає Міжнародний день науки?

31 травня 2021 року, виступаючи на форумі «Україна 30. Освіта і наука», Володимир Зеленський говорив правильні слова: «Країна, яка прагне бути конкурентоспроможною, має визначити освіту та науку своїми стратегічними сферами».

Рік тому, виступаючи зі щорічним посланням до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України, Зеленський так само правильно назвав пріоритетами України розвиток науки та освіти в Україні.

Однак практика діяльності «зеленої влади» свідчить про протилежне.

«Потужні» реформи у сфері науки і освіти розпочалися з кардинального кроку. У вересні 2019 р. В.Зеленський… перейменував Фонд Президента з підтримки освітніх та наукових програм для молоді у Фонд з підтримки освіти, науки та спорту. Хоча піарники офісу президента називали це гучним словом «заснував». На цьому реформаторські потуги заглохли до червня 2021 р., коли про цей фонд знову згадали, і Зеленський нарешті затвердив положення про його Раду. І аж нарешті 1 жовтня поточного року відбулося установче засідання цього фонду. Судячи з темпів «реформування», хоч якась діяльність фонду розпочнеться якраз перед новими виборами президента, хоча запуск ключових програм Фонду обіцяють в лютому 2022 року.

У грудні 2020 р. міністром освіти та науки України було призначено плагіатора та Сергія Шкарлета – улюбленця Дмитра Табачника, соратника Януковича.

Замість системної підтримки освіти – піар-проекти на кшталт «президентського університету майбутнього». Замість того, аби обрати 2-4 найкращі виші та інвестувати у їхні наукові дослідження, у зарплатню викладачів, у розбудову освітнього простору, шалені гроші будуть витрачені (вкрадені?) з бюджету на побудові закладу з нуля. Створення цього проєкту і перші роки існування, за попередніми оцінками, має коштувати щонайменше 7,2 млрд гривень. Для порівняння: щороку на всі школи в Україні виділяють приблизно по 1 млрд на впровадження реформи освіти.

  • Експерти застерігають від повторення чужих помилок. М.Саакашвілі, який донедавна очолював в Україні «офіс простих рішень» теж хотів побудувати в Грузії (м. Батумі) масштабний Технологічний університет. Для цього у 2012 році навіть збудували найвищий у країні хмарочос. Але університет так і не запрацював.

Річний бюджет 170 установ НАНУ ─ це бюджет лише одного добре забезпеченого американського чи європейського університету. Середня заробітна плата в Академії на сьогодні становить лише 9 тисяч гривень. При цьому відповідно до законодавства посадовий оклад молодшого наукового співробітника з 1 січня 2020 року повинен бути не менше подвійної заробітної плати у промисловості, тобто від 25 тис. грн.

Українцям було радісно повідомлено, що видатки на освітню галузь у 2022 році уряд збільшив на 11,7%. Загалом на роботу Міністерства освіти і науки планують витратити 172,09 млрд грн, тоді як цьогоріч фінансування становило 154,07 млрд грн.

Цифри не надто вражають. Найбільше за часи незалежності підвищення витрат на науку (у порівнянні з попереднім роком) відбулося за часів П.Порошенка у 2018 році – відразу на 25%, до 16,8 млрд грн, чим було задано відповідну планку на наступні роки.

У будь-якому разі фінансування науки часів Зеленського порушує норми чинного законодавства, яке встановлює обсяги фінансування наукової сфери на рівні не нижче 1,7% ВВП, тоді як зараз ця сума майже вдесятеро менше.

Для наочності: на наукову та науково-технічну діяльність закладів вищої освіти та наукових установ у 2021 році виділено аж 824,8 млн грн., у 2020 році – 700 млн 969 тис. грн.

У цей же час 2021 році на обслуговування й забезпечення президента України, а також Офісу президента виділено 1 мільярд 266,8 мільйона гривень. У 2020-му ці витрати становили 912,4 млн. Туди входять витрати на проживання президента на держдачі в Конча-Заспі, куди він із сім’єю переїхав цього літа, а також на кортежі і перельоти.

Ось такі державні пріоритети.