Поточна аналітика

Чинна влада працює проти національної безпеки

Завод «Кузня на Рибальському» зробив ще один вагомий внесок у формування обороноздатності країни. 30 вересня, попри тиск з боку влади,  на воду був спущений черговий (вже 8-й за рахунком) малий броньований артилерійський катер (МБАК) проекту 58155 («Гюрза-М»).

МБАК «Гюрза-М» виробництва «Кузні на Рибальському» є однією зі складових «москітного флоту» України – концепції розвитку українських ВМС після анексії Криму Росією 2014 року. Основним їхнім призначенням було у стислі терміни та за прийнятну ціну наростити можливості військово-морського флоту після тяжких втрат початку російсько-української війни.

Основним призначенням катерів є захист від морського десанту (найбільш ймовірного варіанту агресивних дій противника, скажімо, у Маріуполі), оскільки катери здатні ефективно діяти у прибережній зоні та на мілині. Наразі це основний артилерійський катер Військово-Морських Сил України.

Під час випробувань, які відбувалися в рамках тактичних флотських навчань, катери показали дуже гарні ходові якості, безперебійну роботу систем і механізмів, а також живучість та надійність матеріальної частини. Особливості форм корпусу та нахил бортів роблять катери малопомітними на радарах, а фарбування — в оптичному діапазоні, що дозволили свого часу спокійно пройти катерам повз російській флот у Керченській протоці.

Недаремно російські ЗМІ виливають жовч з приводу цих МБАК.

Порівняно невеликі габарити катерів стали у нагоді із загостренням ситуації в Азовському морі, оскільки стало можливим швидко перекинути два катера суходолом, без потреби проходити Керченську протоку, яка опинилась під повним контролем російських загарбників. Це змінює  розклад сил в Азовському морі, оскільки  МБАК є одними з найбільш потужних одиниць у цьому морі.

  • Вже у листопаді 2-15 перші два МБАК (U174 «Аккерман» та U175 «Бердянськ») почали своє бойове чергування і вже повністю встигли окупили своє будівництво. У 2016 році було закладено ще чотири таких катери, які були спущені на воду у 2017 році. До того ж, вони були суттєво модернізовані, виходячи з результатів експлуатації МБАК в реальних умовах.
  • 5 років тому український «москітний флот» здобув свою першу перемогу.
  • 9 вересня 2016 року МБАК U174 «Аккерман» та U175 «Бердянськ» виробництва «Кузні на Рибальському» на навчальних стрільбах у супроводі фрегату «Гетьман Сагайдачний» виявили російський протичовновий корабель «Смєтлівий», який провів захоплення цілі й вів українські кораблі своїм бортовим озброєнням. «Гетьман Сагайдачний» поставив димову завісу під покровом якої катери підійшли ближче до російського корабля, розділилися та взяли його в напівобхват. Кораблі були готові до бою, снаряди були вже у люфі. «Смєтлівий» був змушений відступити.
  • 31 грудня 2017 року броньовані ті ж катери U174 «Аккерман» та U175 «Бердянськ» з доглядовою командою на борту підтримали спецоперацію за участі ракетного катера «Прилуки» та катера морської охорони ДПСУ з представниками СБУ на борту із затримання судна-порушника з контрабандним товаром на борту в акваторії Одеської області. Судно-порушник під прапором Танзанії намагалося втекти від українських катерів, в результаті чого ракетний катер «Прилуки» відкрив попереджувальний вогонь з артилерійської установки по курсу судна, яке було зупинено та відконвойовано до порту Одеса.
  • 25 листопада 2018 року, під час планового переходу з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря, в районі Керченської протоки, попри численні провокації із навалами (таранами) прикордонними кораблями ФСБ РФ, МБАКи P175 «Бердянськ» і P176 «Нікополь», маневруючи, уникли небезпеки, ще й змусили два російські кораблі зіштовхнутися між собою. Лише із застосуванням росіянами корабельного та авіаційного озброєння МБАКи (та рейдовий буксир A947 «Яни Капу») були захоплені агресорами. Повернулися кораблі з полону 20 листопада 2019 року, напіврозібрані та розграбовані.

Виходячи з концепції розвитку «москітного флоту», до 2020 року було заплановано побудувати 18 бронекатерів проекту 58155.

Але з приходом до влади «команди ЗЕ» виробництво МБАК було фактично згорнуте. У липні 2020 року командувач ВМСУ Олексій Неїжпапа повідомив, що зупиняться на 8 катерах.

У цей час Державне бюро розслідувань (ДБР) висунуло обвинувачення посадовцям ПрАТ «Кузня на Рибальському» під надуманим приводом. «Маски-шоу», влаштовані новою владою лише тому, що кінцевим бенефіціаром «Кузні» свого часу був П.Порошенко, мало не призвели до зриву постачання катера українському флоту. Внаслідок блокування діяльності підприємства (акції та нерухомість заводу перебували під арештом), виробництво у грудні 2020 р. було призупинене. Лише у липні 2021 р. «Кузня на Рибальському» відновила будівництво катерів для ВМС України

Виграє від цього лише ворог, який руками політично заангажованих слідчих намагається припинити будівництво бойових одиниць для наших Військово-Морських сил. Слід також нагадати, що «Кузня на Рибальському» є виконавцем низки проєктів за державним оборонним замовленням, серед яких найбільш відомі (окрім МБАК):

  • модернізація фрегату «Гетьман Сагайдачний»;
  • будівництво десантно-штурмових катерів;
  • будівництво середнього розвідувального корабля «Сімферополь».

До речі, розуміючи критичну важливість для українського флоту нових кораблів, «Кузня» продовжила добудову РК «Сімферополь» у 2019 р. навіть тоді, коли Міністерство оборони як замовник припинило фінансування проекту всупереч умовам контракту і власним зобов’язанням. У результаті ПрАТ «Завод “Кузня на Рибальському”» вклав в його реалізацію 300 мільйонів кредитних і власних обігових коштів.

Завод не кинув флот навіть тоді, коли у лютому 2020 року оборонне відомство цинічно подало до суду позов про стягнення з ПрАТ «ЗКР» 163 млн гривень штрафних санкцій за «порушення терміну поставки корабля».

Виникає логічний висновок: схоже, перебування за ґратами під надуманими політичними звинуваченнями директора Валерія Шандри та бойового генерала Ігоря Павловського – це помста за те, що вони забезпечили ВМС висококласними катерами, які успішно показали себе в бойових умовах.