Поточна аналітика

Ускладнення економічної ситуації

  • Згідно з макроекономічним прогнозом на 2021-2023 роки, який уряд ухвалив наприкінці липня, прогнозується збільшення доходів громадян і зростання споживання в зв’язку з поетапним підвищенням мінімальної зарплати. Уряд очікує, що в наступному році мінімальна зарплата буде підвищуватися в два етапи – з 1 січня до 6 тисяч гривень, з 1 липня – до 6,5 тисяч. З 1 січня 2023 року мінімалка складе 6,7 тисячі, з 1 липня 2023 року – 7176 гривень. Середні зарплати, відповідно до очікувань Мінекономіки, виростуть з 11,3 тис в цьому році до майже 17,2 тисяч до 2023 року.
  • До відома, мінімальна зарплата в Україні з 1 січня 2020 року зросла на 550 грн і становить 4 723 грн в місяць, або 28,31 грн на годину.
  • Проте бізнес негативно оцінює такі ініціативи уряду, особливо в умовах карантину і зниження ділової активності через пандемію коронавірусу. Українців стануть рідше офіційно працевлаштовувати, а тих, хто вже оформлений, переведуть на чверть ставки. Крім того, такого роду ініціативи напередодні місцевих виборів свідчить, що влада в цьому питанні займається передвиборчим популізмом.

До відома: 6 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради невідкладний законопроект №3963 «Про внесення змін до державного бюджету на 2020 рік», який передбачає підвищення мінімальної зарплати до 5 тис. грн з 1 вересня цього року (зараз вона становить 4 723 грн). Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і міністр фінансів Сергій Марченко в рамках президентського доручення розробили графік підвищення мінімалки. Згідно з ним, вже з 1 вересня 2020 року вона має буде збільшена до 5 000 грн, з 1 січня – до 6 000 грн, а з 1 липня наступного року – до 6 500 грн.

  • Природно, що підвищення мінімальної зарплати – саме по собі добре для будь-якого, хто її отримує. В першу чергу від цього виграють бюджетники, які отримують зарплати по-білому, так як зростання мінімальної зарплати неминуче призведе і до зростання всієї «сітки» зарплат на державних і комунальних підприємствах.
  • Що стосується малого і середнього бізнесу (МСБ), то підвищення мінімалок зараз, в період коронакризи і простою, є для них дуже обтяжливим.
  • Таке рішення призводить до збільшення фіскального тиску на оплату праці і викликає ланцюгову реакцію негативних наслідків. Збільшення фіскального тиску в розпал економічної кризи і невизначеності буде стимулювати зростання «тіньових» заробітних плат і призведе до зниження податкових надходжень від тієї частини бізнесу, яка піде на таку «тонізацію» своєї діяльності. Навантаження ляже на добропорядних платників податків.
  • Будуть погіршені умови діяльності саме для сумлінних платників: вони будуть нести додаткові витрати на сплату ЄСВ, при цьому, стикаючись з посиленою недобросовісної конкуренції з боку тіньового сектора, який виросте в результаті прийняття запропонованої ініціативи уряду та Зеленського.
  • Крім того, підвищення мінімалки ляже на держбюджет тяжким вантажем. І невідомо, як влада має намір позбутися від неминучих негативних наслідків цього кроку. Рівень заборгованості по зарплатах також зростає. Один з варіантів компенсації підвищення – включення друкарського верстата.
  • Крім зарплат простих бюджетників зростуть також доходи керівників державних в комунальних підприємств, чия шкала зарплат жорстко прив’язана до мінімалки.
  • Відповідно до повідомлень ЗМІ, згідно з постановою Кабміну №859, глава державного підприємства з чисельністю працівників понад 20 тис. осіб або вартістю активів в понад 30 млрд грн вправі собі нараховувати собі щомісячну зарплату в 944 тис. грн, але з 1 вересня це вже буде 1 млн грн, з 1 січня – 1,2 млн грн, а з 1 липня – 1,3 млн грн. Зарплата ж рядового керівника водоканалу виросте до 300 тис. грн на місяць з 1 вересня, і майже до 400 тис. грн. – в наступному році. Все це – неминучий наслідок підвищення мінімалки.
×
Поточна аналітика

Стрімке зростання захворюваності на Covid-19