Відповідно до повідомлення Європейської бізнес-асоціації, з моменту як в країні відновив функціонування Реєстр податкових накладних (27 травня 2022 року), питання їх реєстрації та, загалом, відшкодування ПДВ постійно залишаються проблемними.
Періодично у Державній податковій службі України виникають ідеї щодо змін, періодично проблема набуває більш гострого характеру (як у жовтні 2022 року).
Станом на зараз проблема не знята – бізнес продовжує страждати від блокування та труднощів з відшкодування. І чотири місяці (з жовтня) йде справжній терор щодо бізнесу, ще більше компаній стикнулися з цією проблемою в останні місяці.
- Ще у листопаді 2022 р. Спілка українських підприємців звернулася до Президента України щодо того, що вже тоді ДПСУ було заблоковано (часто – безпідставно) близько 2 млн. податкових накладних. В СУП тоді підкреслили, що ситуація стала «особливо критичною для бізнесу» після внесення урядом змін до постанови КМУ №1165 від 11.12.2019 р. “Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних”, які “призвели до неможливості нормальної діяльності підприємств через масові відмови у реєстрації податкових накладних”.
Більшість податкових накладних, що були заблоковані протягом жовтня 2022 року, не змогли бути оскаржені в адміністративному порядку, і компанії будуть змушені звертатись до суду, де розгляд справ може тривати роками, а в цей час обігові кошти компаній буде заблоковано.
- Натомість Д.Гетманцев місяць назад повідомляв, нібито ДПС стала менше блокувати податкові накладні (ПН) та розрахунки корегування (РК). Цифри від Гетманцева: відсоток заблокованих ПН/РК у січні становить 1%, що на 0,46% менше ніж у грудні 2022 року. За 2022-2023 роки виконано 8900 рішень суду щодо реєстрації ПН.
Представники ЄБА натомість зазначають, що обіцяне автоматичне розблокування на підставі таблиць інформації не працює на практиці.
Система реєстрації і алгоритм розблокування накладних створені так, щоб на кожному етапі ручне втручання могло завадити автоматичній роботі системи та створити умови для подвійної сплати податків для наповнення бюджету країни.
- Крім того, протягом усього періоду воєнного стану компанії повідомляють про отримання запитів від регіональних підрозділів Державної податкової служби України надати пояснення щодо задекларованих збитків компанії. І особливо зухвало звучить завчена податківцями фраза, що «війна то не причина декларувати збитки…».
Компаніям відмовляють у прийнятті річної звітності у разі якщо вони задекларували своє право на пільги по чотирьох видах податків (земельний, орендна плата за землю державної та комунальної власності, екологічний, майновий) на територіях, які були окуповані чи на них велись активні бойові дії.
Також з незрозумілих причин податківці відмовляють прозорим компаніям у праві скористатись чинними нормами Податкового кодексу щодо неможливості подання звітності чи відсутності первинних документів через втрату таких внаслідок активних бойових дій чи окупації.
- Усі ці проблеми накладаються на мобілізацію персоналу компаній. «Є і прикрі випадки, пов’язані з мобілізацією ключового персоналу. До прикладу, коли на малому підприємстві мобілізовано директора і одного з двох працівників і саме в цей період Податкова починає блокувати податкові накладні за недостатню кількість працівників. Пояснення від бізнесу до уваги, на жаль, не беруться, а рекомендацією є – звертатись до суду, знаючи що це дуже тривала в часі та дороговартісна процедура доведення справедливості».
Фактично, згадана вище позиція ДПСУ – це позиція влади щодо українського бізнесу.
То чи варто дивуватися, що за такого підходу індекси ділових очікувань за останні місяці були доволі низькими (у січні 2023 р. індекс впав до рекордно низьких показників – 37,5, у лютому фіксується певне покращення, але це радше всупереч, а не завдяки діям влади).
- Згідно з опитуванням Центру Разумкова і Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, якщо переважна більшість громадян вважають, що протягом 2022 р. ситуація з обороноздатністю України, її міжнародним іміджем покращилася (74,7-74,8%), то покращення економічного становища країни протягом 2022 р. відчули лише 2,7% українців, проте 83% вважають, що економічне становище в Україні в 2022 р. погіршилося. 40% населення вважає, що влада погано справляється із забезпеченням роботи економіки в військовий час. Рівень довіри до уряду, який, за Конституцією, і відповідає за економічну політику – 42,8%, до держапарату (у т.ч. ДПСУ) – 24,9% (для порівняння, рівень довіри до Збройних сил України 92,5%).
Між тим, рівно рік назад, 7 березня 2022 р., Володимир Зеленський обіцяв, що бізнесу буде легше, не буде драконівських перевірок, буде дерегуляція, буде спрощена система 2% замість ПДВ, буде звільнення ФОПів від ЄСВ і єдиного податку, не буде штрафів по РРО, …. тільки щоб бізнес працював. «Усе це – на час воєнного стану та ще мінімум на рік після його завершення», – повідомив тоді Президент.
- Проте, не так сталося, як гадалося. Вимоги при проведенні камеральних чи невиїзних перевірок стають все більш жорсткими – за відсутності повноцінних умов для роботи для бізнесу в деяких регіонах (відсутність електроенергії, інтернету та безпечних умов існування) податкова просить в стислі терміни (наприклад, 1 робочий день) надати величезні обсяги документів, в тому числі, і первинних.
Збільшення тиску на білий бізнес з боку контролюючих органів в період війни є абсолютно недопустимим.
Варто нагадати, що представники фракції «Європейська солідарність» постійно вимагали від уряду негайно припинити тиск на бізнес і припинити блокування ПН/РК. Більше того, народними депутатами від «Європейської солідарності» у парламенті був зареєстрований законопроект №8390 від 27.01.2023 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо прискорення відшкодування податку на додану вартість та відновлення нарахування пені за його несвоєчасне відшкодування», яким пропонується:
- скасувати тимчасову норму щодо ненарахування пені за несвоєчасне відшкодування ПДВ з бюджету. Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цим кодексом строку, вважатимуться заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення;
- -скасувати тимчасову норму щодо збільшених строків проведення документальних позапланових перевірок для підтвердження бюджетного відшкодування ПДВ. Термін проведення таких перевірок складатиме 30 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.
Однак, перспективи розгляду цього законопроекту можуть бути марними, оскільки профільним комітетом з розгляду даного проекту визначений Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює той самий Данило Гетманцев…