
російський валютний ринок зіштовхнувся із зростаючим дефіцитом уже й китайських юанів, які після запровадження санкцій Заходу перетворилися на основну альтернативу для російських клієнтів.
Однак у підсумку попит на китайську валюту критично перевищив пропозицію. Останній пік дефіциту на російському ринку припав на вересень цього року: ставка операції короткострокового залучення юанів перевищувала 212%, збільшившись за один день майже в чотири рази. Таких значень Московська біржа ще бачила.
На тлі дефіциту курс рубля щодо юаня падає вже майже другий місяць поспіль. Якщо наприкінці серпня один юань коштував 11,7 рубля, то вже 13,5 рублів, а до кінця року може вирости і до 15 рублів.
Мінфін рф уже заявив, що переговори з Китаєм про випуск російських суверенних облігацій у юанях, що тривали 9 років, зайшли в глухий кут.
У свою чергу великий російський бізнес через дефіцит валюти стикається із проблемами при погашенні боргів у китайських юанях, які набирав після початку розв’язаної росією повномасштабної війни проти України.
А тепер в рф планують ще й розпочати скорочення валютного кредитного портфелю через погіршення ситуації з юаневою ліквідністю.
Раніше перший заступник голови правління іншого великого російського банку ВТБ Дмитро П’янов закликав готуватися до того, що у той чи інший спосіб валютне кредитування в росії обмежуватиметься.
Це відбувається через посилення вторинних санкції та самої їх загрози, що стримує фінансові установи Китаю від співпраці із рф.
А днями уже в «Сбєрбанку» повідомили, що уже припинив видавати кредити у будь-якій валюті.
Причому, як заявив віце-президент установи Тарас Скворцов, «ми не бачимо перспектив для покращення ситуації, крім довгострокової стратегії щодо скорочення кредитного портфеля у валюті».
