Поточна аналітика

Дерибан бюджетних коштів на проектах відновлення стає дедалі зухвалішим

Особливо це стосується закупівель силових структур, адже від обсягу втрачених ними на завищених цінах коштів безпосередньо страждає фінансування завдань пов’язаних із зміцненням боєздатності відповідних частин та обороноздатності держави загалом.

Зокрема нещодавно черговий такий кричущий випадок стався на Полтавщині, де військова частина 3059 НГУ за результатами тендеру замовила ТОВ «Запоріжбудгруп» реставрацію корпусів Кременчуцького військового шпиталю за 102,7 млн грн.

При цьому, як свідчить розслідування журналістів, закладені в кошторисі ціни на матеріальні ресурси у низці випадків в 1,5-2,5 разів перевищують ринкові аналоги.

  • Наприклад гарячекатану арматурну сталь періодичного профілю А-ІІІ діаметром 10, 16-18 та 20-22 мм замовили по 66 тис грн/т у той час, як «Метінвест-СМЦ» продає таку сталь удвічі дешевше – по 32,4-33,7 тис грн/т залежно від діаметру.
  • Гашене вапно (пушонка) в кошторисі закладена по 50 грн/кг, хоча в «Епіцентрі» вона навіть в роздріб продається по 19 грн/кг або більш у 2,5 рази дорожче ринкової ціни.
  • Силовий кабель з мідними жилами ВВГнгд 3х2,5 мм порахували по 99 грн/м, хоча великий постачальник «Укрпровід» пропонує його удвічі дешевше – по 51 грн/м.
  • Газоблоки D400 розміром 600х200х150 мм в кошторис вписані по 5,6 тис грн за кубометр, хоча роздрібні ціни в Епіцентрі – трохи більше 4 тис грн за кубометр, а фірма «Алекс-Груп» продає такі по 3,3 тис грн за кубометр. Тобто націнка сягає 40-80%
  • Гідроізоляційну мастику Ceresit СL 51 закладено по 269 грн/кг, хоча в «Епіцентрі» вона продається по 196 грн/кг, а інтернет-магазині «Alkiv» – взагалі по 178 грн/кг. Тобто націнка порівняно із пропозицією на ринку сягає 35-45%.

Як це уже традиційно спостерігається в аналогічних випадках, компанія отримала підряд без конкуренції, оскільки на спрощену закупівлю більше ніхто не подався. Адже за умовами тендеру для участі у ній треба було підтвердити дохід за 2023 та 2024 роки в обсязі не менше ніж 50% очікуваної вартості закупівлі за кожен зазначений рік, тобто не менше 51,4 млн грн у 2023 році та стільки ж за 9 місяців 2024 року.

В умовах війни такі вимоги закономірно відсікли потенційних учасників, які б могли запропонувати виконання замовлення без завищених у рази порівняно із ринковими матеріалами.

При цьому відсутність реакції чинної влади на систематичні факти дерибану і без того обмежених ресурсів державного бюджету слугує заохоченням для повторення аналогічних ситуацій у подальшому.

Адже лише нещодавно розслідування журналістів уже виявляло  марнування коштів на тендері військової частини 3078 Національної гвардії на тендері у Києві.

29 листопада вона замовила ТОВ «Проектно-інжинірінгова компанія «Генезіс» реконструкцію одноповерхової господарської будівлі під будівлю комендантського підрозділу з їдальнею в Києві на 116,3 млн грн.

  • При цьому завищення ціни по кабелю АВВГ 4х240, який був закладений в кошторисі по 1,42 тис грн/м перевищувало 2 рази, адже великий «Укрпровід» пропонував такий по 613 грн/м, а магазин «Vse-e» взагалі по 568 грн/м. Навіть на піску, камінні та рослинній землі маржа, яку заклав підрядник, сягала 100 і навіть 200%.

Схожа ситуація із марнуванням бюджетних коштів відбулася уже в грудні і на Рівненщині, де департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА 6 грудня без торгів замовило ПП «Модена» будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб за 364 млн грн із сильно завищеними цінами на будівельні матеріали.

  • Зокрема системи алюмінієвих композитних панелей (класом горючості НГ) з алюмінієвою підсистемою KMD VF 250 закладені були в тому кошторисі по 7,5 тис грн за квадратний метр у той час, коли на ринку ці панелі коштують по 1,87-2,1 тис грн/кв. м, фольговану теплоізоляцію по 1,23 тис грн/кв. м при ціні на ринку в межах 500-600 грн. Удвічі дорожче ринкових цін були закладені і поліетиленові труби.

У той час, коли навіть збереження на нинішньому рівні міжнародної допомоги Україні стоїть під питанням потрібно вживати рішучих заходів для недопущення марнування ресурсів під час держзакупівель.

Проте адекватна викликам реакція влади на дерибан коштів дефіцитного державного бюджету – відсутня. Що може свідчити хіба про те, що на найвищому рівні фактично покривають марнування бюджетних коштів, оскільки мають в тому власну частку.