Управління арештованими активами, які перебувають у віданні АРМА, залишається критично проблемним.
80% ухвал про передачу активів не виконуються, що призводить до знецінення активів, розкрадання, або активи продовжують де-факто працювати на власників або третіх осіб, що призводить до втрат для держави та недоотримання мільярдів гривень до бюджету. Основною проблемою є низька ефективність управління та відсутність конкурентних процедур у передачі активів (третина договорів про передачу активів укладаються не через конкурентні процедури, а за спеціальною процедурою).
Проблеми з управлінням арештованими активами, що перебувають у віданні АРМА, демонструють системну неспроможність влади організувати прозорий та ефективний механізм використання цих ресурсів. На тлі війни та постійної потреби у фінансових надходженнях до бюджету такі втрати виглядають неприпустимими.
АРМА фактично перетворилася на механізм зволікання — 80% ухвал про передачу активів залишаються невиконаними, а строк оголошення конкурсів на пошук управителів сягає 17 місяців. У результаті держава втрачає не лише потенційні доходи, але й зіштовхується з ризиками боргів перед власниками активів у разі скасування арештів.
Модель управління активами, запропонована владою, є неефективною та не приваблює бізнес. Прибутки, отримані від роботи АРМА, переважно складаються з гарантійних платежів, а власне управління активами залишається майже нерентабельним. Це ставить під сумнів саму доцільність функціонування такої системи у її нинішньому вигляді.