«Державне бюро репресій» на службі «антимайдану»

Державне бюро розслідувань (ДБР) задумувалось як незалежний орган для розслідування злочинів у вищих ешелонах влади.

На жаль, практично відразу після приходу до влади Зеленського у травні 2019 року воно підпало під вплив провідників російської політики, які до перемоги Революції Гідності у 2014 році уособлювали «антимайдан» і диктатуру януковича. Яскравим представником цього угрупування є Андрій Портнов. Уже після першого туру виборів 31 березня 2019 він повернувся із втечі в Україну і заходився займатися реваншем проросійського режиму антимайдану – чим хвалився, зокрема, на власному телеграм-каналі.

Портнов швидко відновив вплив на судову систему – як свідчать і зливи у ЗМІ (зокрема «Трубу прорвало» (за прізвищем тодішнього керівника ДБР)), так і звіти НАБУ і СБУ за підсумками антикорупційних справ (зокрема, так звані «плівки Вовка», за прізвище одного з наближених до Портнова суддів ОАСК).

ДБР перетворилось на інструмент реалізації сценаріїв «антимайдану»: завдання шкоди обороні України, репресій проти учасників Майдану і політичних переслідувань п’ятого Президента України Петра Порошенка.

Чимало цих «справ» самі підпадають під важкі злочини, оскільки фактично послаблювали Україну перед російським повномасштабним вторгненням:

Підрив української позиції щодо захоплення росією українських моряків:

• Службові особи центрального апарату ДБР спільно з А.Портновим забезпечили кримінальне переслідування полонених українських моряків та керівництва ВМС ЗСУ через, мовляв, вчинення воєнного злочину, що, мовляв, полягає у провокуванні рф. При цьому представник рф в ООН С.Небендзя використовував дії ДБР і Портнова у своїх виступах в ООН як доказ порушення Україною міжнародного права і «провокування» рф. Швидкість реагування ДБР на заяву Портнова може свідчити про узгодженість їхніх дій.
• При цьому в рамках даного переслідування ДБР здійснила вилучення і розкриття документів, які містять докладну інформацію щодо оборони півдня України. Зокрема, слідча ДБР Сергєєва А.С. подавала до Печерського суду м.Києва клопотання про тимчасовий доступ до документів під грифом «особливої важності», виготовлення копій з цих документів і вилучення. Серед інших документів, доступ до яких було надано ДБР – Стратегічний план застосування Збройних Сил України, затверджений Верховний Головнокомандувачем 30.04.2018 р. №4-ов, документи, на підставі яких Морським командуванням ВМС ЗСУ підготовлено Замисел нарощування бойової служби у Чорноморській операційній зоні та ведення стабілізаційних дій в Азовській операційній зоні, Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо захисту національних інтересів на півдні та сході України, у Чорному та Азовському морях і Керченській протоці» від 12.10.2018 №320/2018 (становить державну таємницю), листування командування ВМС ЗСУ з органами державної влади України. Деякі з цих та інших документів було, імовірно, передано Портнову і він навіть демонстрував їх в Інтернеті.

Вилучення клістронів і засліплення ППО:

• 1 липня 2020 р., прикриваючись ухвалою судді Хмельницького міськрайсуду, слідчі ДБР у кількох зенітних бригадах ЗСУ під Києвом і біля Криму вилучили ключові елементи систем ППО та відповідну документацію до зенітно-ракетних комплексів. В результаті дій співробітників ДБР було “засвічено” номери електронних пристроїв, що дозволило фсб рф доволі швидко виявити і заарештувати агентурну мережу українських спецслужб в рф, яка допомагала придбавати клістрони в рф. Канал отримання клістронів до наших систем ППО було повністю ліквідовано через недолугі чи злочинні дії ДБР.

Підрив суднобудівництва на “Кузні на Рибальському”:

• Спецслужбами рф був розроблений і втілений в життя план дискредитації заводу, який має стратегічне значення – у т.ч. для безпеки і оборони України. Зокрема, за заявою Портнова слідчі ДБР розпочали досудові кримінальні провадження за вигаданими Портновим фактами вчинення злочинів під час здійснення 15.11.2018 операцій з купівлі-продажу акцій Заводу “Кузня на Рибальському”. Кримінальні провадження було розпочато невідкладно – в день подання заяви Портнова (23.05.2019) і за повної відсутності події злочинів, передбачених статтями 209, 212, 366 ККУ. Жодних відомостей про те, у чому полягає подія такого злочину, як ухилення від сплати податків, в який спосіб він був здійснений – не надано (більше того, ГУ ДПС у Києві надало офіційний висновок про відсутність податкового законодавства при продажі акцій). Аналогічно не було обґрунтовано безпідставні твердження про легалізацію доходів.
• Проведення обшуків ДБР на заводі, початок кримінальних проваджень проти службових осіб заводу, а також Міноборони України, забезпечення арешту акцій заводу та належного йому нерухомого майна по суті призвели до банкрутства заводу і майже повного припинення будівництва військових суден.

Дискредитація оборони України:

• Заява Н.Шуфрича (від 21.05.2019), що мовляв Президент Порошенко “не мав права використовувати ЗСУ, зірвав мирний процес Шуфрича-Медведчука” – вже через два дні ДБР починає кримінальне провадження.
• Дії України, спрямовані на відбиття збройної агресії рф, що здійснювалася ще в 2014-2015 рр. службові особи ДБР офіційно називають “конфліктом на сході України” і намагаються виставити ці дію як державну зраду з боку Президента України і ЗСУ. Такі дії ДБР можуть бути кваліфіковані як підрив обороноздатності України, залякування Президента України і військових ЗСУ кримінальним переслідуванням. Заяви Шуфрича повністю збігаються з заявами російської пропаганди.

Дискредитація союзних відносин зі США і надходження звідти допомоги:

• Народні депутати Р.Кузьмін і Н.Шуфрич подали 17.12.2019 р. заяву до НАБУ і ВАКС про вчинення кримінальних порушень про пограбування України на 100 млрд. доларів Президентом Порошенком і Віце-Президентом США Джо Байденом та захоплення влади в Україні адміністрацією екс-Президента США і «агентурною мережею на чолі з Порошенком».
• Жодних обставин скоєння вказаних “злочинів” наведено не було. 25.01.2020 р. НАБУ закрила кримінальне провадження “у зв’язку із відсутністю в діях Джо Байдена кримінальних правопорушень”.
• 01.2020 р. Адвокатське об’єднання “Головань і Партнери” звернулося до прокурора з повідомленням про кримінальне правопорушення, передбачене в ч.2 ст.383 ККУ у діях згаданих депутатів. Дане розслідування перебувало у провадження службових осіб центрального апарату ДБР, але розслідування по суті не проводилося. Двічі службовці ДБР закривали своїми постановами кримінальні провадження проти Шуфрича і Кузьміна і двічі ці постанови скасовувалися судом як незаконні.
• Таким чином залишилися непокарані особи, які намагалися втягнути Україну у виборчі перегони на посаду Президента США та завдати шкоди підтримці України з боку США як її головного союзника.
• Аналогічний епізод з поданням Р.Кузьміним заяв Генпрокурору про вчинення кримінальних правопорушень П.Порошенком, Р.Кузьміним, О.Турчиновим, Д.Жванією та іншими особами в 2013-2014 рр. і у 2020 р.

Отже, з 2019 р. в Україні діяла фактично організована злочинна група, до якої входили, зокрема, Н.Шуфрич, Р.Кузьмін (обидва нині підозрюються у державній зраді), екс-нардеп А.Портнов (з 2021 року під санкціями США – але українська влада жодних підстав для санкцій «не бачить»).

До групи також входять службові особи ДБР та Офісу Генерального прокурора України.

Дії згаданих осіб часто складалися з формування штучних заяв про вчинення кримінального злочину, незаконного відкриття на основі цих заяв кримінальних проваджень, проведення незаконних слідчих і процесуальних дій, часто – незаконного розголошення даних досудового розслідування, банківської та комерційної таємниці, захоплення активів суб’єктів господарювання, здійснення за надуманими причинами заходів забезпечення, схиляння суддів до завідомо неправосудних рішень.

У такій діяльності знайшли себе багато прихильників «антимайдану», які мусили приховувати свої погляди, – а після 2019 року змогли вільно їх реалізувати у рамках політичних замовлень.

• Яскравий приклад – слідчий прокуратури Артем Яблонський. Він був на надто низькій посаді для люстрації – а для підвищення у рамках прокуратури не пройшов кваліфікацію через участь у справах проти майданівців; зате прийшовся дуже «до двору» у ДБР. А от його рідний брат – залишився працювати у прокуратурі і «наглядати за ДБР». У цьому контексті не дивує різке збагачення Яблонського після переходу до ДБР – у «державному бюро репресій» цінують безпринципних осіб, які не гребують політичними замовленнями.

ДБР використовується і під час повномасштабного вторгнення. І знов – для російських за своєю природою побудувати в Україні диктатуру.

Дуже яскравим є епізод щодо фактичного взяття під контроль Печерського суду – саме того, де виносяться абсурдні рішення щодо військових, офіцерів держохорони тощо, зокрема призначення захмарних застав:

• Співробітники Державного бюро розслідувань (ДБР) 11 березня проводить обшуки у приміщенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).
• Водночас 17 березня має відбутися перший етап тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей 41 судді
• Самі ж обшуки ДБР у ВККС санкціонував Печерський райсуд Києва, головою якого є Руслан Козлов. Він 17 березня також має проходити тестування ВККС, й брати участь у співбесіді під час процедури щодо кваліфікаційного оцінювання.

«Європейська Солідарність» тривалий час вимагає перезавантаження ДБР на засадах, які застосовуються до антикорупційних органів: прозорого конкурсу із залученням закордонних експертів.

• 3 лютого 2002 було подано Проект Закону 7007 про внесення змін до Закону України “Про Державне бюро розслідувань” щодо вдосконалення порядку дострокового припинення повноважень Директора Державного бюро розслідувань.
• 19 вересня 2022 подано системний законопроект 8059 про перезавантаження Державного бюро розслідувань.
• У разі потреби буде внесено й інші акти, які дозволять спрямувати діяльність ДБР на законні цілі, а не переслідування політичних опонентів влади та підрив обороноздатності України.