
Значні фінансові успіхи мікрофінансових організацій та ломбардів в Україні створюють цілком обґрунтовану підозру щодо зниження реальних доходів і добробуту українців.
Адже згадані організації традиційно вважаються «позичальниками останньої надії» – які можуть дати в борг тим фізичним особам, яким вже відмовили у кредитуванні звичайні комерційні банки під відносно адекватні відсотки або коли ліміти за наявними кредитними банківськими картками вже повністю вичерпано.
Хоча ще у листопаді 2023 р. Верховна Рада України обмежила максимальну ставку за мікрокредитами, але тим не менш вона залишається доволі високою – 1% на день тобто 365% річних. До того ж, іноді реальні ставки ще вище за рахунок прихованих комісій.
У українських ломбардах ставки в середньому співставні зі ставками мікрофінансових організацій – 0,7-1,3% на день.
Отже, за даними Experts Club на основі статистики Національного Банку України, за І півріччя 2026 р. сукупний дохід 5 найбільших мікрофінансових організацій країни (CreditKasa, «ШвидкоГроші», «Є Гроші», CreditPlus, Miloan) зріс на 24,5% до 7,55 млрд. грн. Причому по усіх згаданих компаніях мало місце зростання доходів. Причому по більшості з них – на 30-45%.
Рівень прибутковості цих компаній хоч і суттєво різниться, але залишається доволі високим: так, CreditKasa отримала 172,6 млн. грн. чистого прибутку при 1,977 млрд. грн. доходу (8,7% чиста прибутковість), а в «ШвидкоГроші» – 361,3 млн. грн. чистого прибутку при 1,504 млрд. грн. доходу (24% чистої прибутковості).
Зростають також доходи компаній з онлайн-мікрокредитування. Так по трьох найбільших компаніях цієї категорії (MyCredit, Credit7 і «Бізпозика») доходи кожної за І півріччя 2026 р. перевищили 1 млрд. грн.
Тобто, доходи і прибутки мікрофінансових організацій залишаються високими, що свідчить про високий попит на швидкі позабанківські кредити – у першу чергу, з боку населення, але також частково і малого бізнесу, який теж хоч і меншою мірою, але використовує ці механізми (наприклад, вище згадана «Бізпозика» спеціалізується більше на швидких кредитах для ФОПів).
Ще станом на кінець 2025 р. борг українців перед макрофінансовими організаціями становив 27,65 млрд. грн. – за минулий рік зростання на 7,69 млрд. або на 38,5%. А за перші 4 роки війни цей борг взагалі зріс в 3,5 рази.
В середньому українці щомісяця отримують близько 720 тис. мікропозик. Загалом за 2025 р. отримано 8,6 млн. мікрокредитів на загальну суму 56,76 млрд. грн. (на 10% більше, ніж у 2024 р.).
Станом на кінець 2025 р. середній обсяг мікропозики становив 7670 грн.
Переважно, українці позичають гроші на строк від 3 місяців до року — таких договорів було близько 61%.
По ломбардах фінансові показники також суттєво зросли. За останній рік ломбарди збільшили обсяг власних активів на 10,6%, а обсяг нових виданих кредитів – на 21%.
Це дозволило ломбардам за І півріччя 2026 р. отримати рекордний за всі часи прибуток у 127 млн. грн.
Усе це – непрямі, але дуже промовисті ознаки збідніння українців і пошуку ними можливостей фінансового порятунку. На допомогу мають прийти програми адресної соціальної допомоги, субсидій. Натомість влада розбазарила 100 млрд на «є-бачки» і «зимові тисячі», залишивши без підтримки тих, хто насправді її потребує.
