Поточна аналітика

За останній рік своїх експериментів над країною Зеленський збільшив борг на пів трильйона, але виконати бюджет усе одно не вийшло

Володимир Зеленський збільшив державний борг на пів трильойна.

Офіційні дані Міністерства фінансів України свідчать, що з 29 лютого 2020-го по 28 лютого 2021 року державний та гарантований державою борг зріс на 505 млрд грн і досягнув 2553 млрд.

В іноземній валюті державний та гарантований державою борг за вказаний період зріс з $83,4 млрд до $91,4 млрд.

А відношення загального обсягу державного боргу до ВВП України наприкінці 2020 року становило 57% порівняно із 44% на кінець 2019-го.

Однак і такі стрімкі темпи нарощування державного боргу не забезпечили повною мірою навіть порізаного навесні 2020 року (під приводом пандемії Covid-19) бюджету.

Адже останні публічні запевнення міністра фінансів Марченка про нібито повне виконання минулорічного бюджету за видатками є лише черговою брехнею, яка уже стала традиційною для високопосадовців Зеленського. Які, схоже, беруть приклад із самого президента.

Адже звіт Держказначейства про виконання Державного бюджету України за 2020 рік свідчить про зовсім інше. Виконання видатків як загалом, так і за низкою вкрай важливих у нинішніх умовах статей із тріском провалене.

Зокрема із 1355,3 млрд грн запланованих витрат у 2020 році було фактично профінансовано за підсумками року лише 1288 млрд грн. Тобто недофінансування різних сфер перевищило 77 млрд грн.

Було профінансовано ледь більше половини – 50 млн грн із 90 млн грн, передбачених на субвенцію місцевим органам влади на створення тимчасових шпиталів для лікування хворих на Covid-19.

Тепер це вкрай гостро відчувається в умовах третьої хвилі коронавірусу, до якої влада свідомо саботувала підготовку.

Менш як на половину профінансовано державну субвенцію на виплату доплат медичним працівникам із фонду Covid-19 (169 із 417 млн грн).

На 300 млн грн недофінансовано субвенцію місцевим органами влади на реконструкцію та ремонт приймальних відділень в опорних закладах охорони здоров’я (1,68 та 1,38 млрд грн відповідно),

Взагалі не фінансувалася програма модернізації багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування на яку в бюджеті було закладено 1 млрд грн.

На 1,7 млрд грн недофінансовано заплановані видатки на Міноборони (120,03 млрд грн із 121,7 млрд грн), зокрема – на 125 млн менше запланованих було профінансовано будівництво і придбання житла для військових, на 110 млн грн менше надійшло на закупівлю та модернізацію озброєнь, 1,35 млрд грн заощаджено на забезпеченні діяльності ЗСУ. Суттєво недофінансовано заходи зі зменшення негативного впливу вибухонебезпечних предметів (протимінна діяльність).

Менш як на половину від початкового плану профінансовано Секретаріат уповноваженого із захисту державної мови (6,8 із 15,9 млн грн.). На 15 млн грн недофінансовано заходи із захисту національного інформаційного простору, На 10 млн грн недофінансовано програму підтримку кінематографії. Інститут національної пам’яті отримав лише 57,2 млн грн замість 65,5 млн грн запланованих в бюджеті.

На 303 млн грн недофінансоване функціонування дипломатичних представництв України закордоном (3,2 проти 3,5 млрд грн запланованих видатків).

Лише на п’яту частину профінансовано програму «Спроможна школа для кращих результатів» (453 млн грн із 2 млрд 482 млн грн передбачених). На 30 млн грн недофінансовано було й програму «Нова українська школа». На 240 млн грн недофінансовано підготовку кадрів закладами перед вищої фахової освіти (4,62 із запланованих 4,86 млрд грн).

А загалом Міносвіти недоотримало 3,65 млрд грн навіть від закладених «слугами» у бюджеті крихт.

На понад 10 млн грн недофінансовано програму забезпечення житлом дітей-сиріт та дитячих будинків сімейного типу, на 87 млн грн недофінансовано заходи щодо реабілітації людей з інвалідністю.

530 млн грн недоотримав Фонд регіонального розвитку (4,9 млрд та 4,37 млр грн відповідно).

У понад 20 разів менше (100 млн грн та 4,5 млн грн відповідно) від початково передбачених коштів надійшло на облаштування прикордонних пунктів пропуску та розбудову їх транспортної інфраструктури.

Взагалі не фінансувалася програма впровадження Енергетичної стратегії України, на яку було закладено в бюджету 739 млн грн.

Більш як у 2,5 рази меншими від закладених у бюджет були й загальнодержавні видатки Мінмолодьспорту (з 570 до 220 млн грн).

І цей перелік можна продовжувати. А на відповідальність офіційних осіб, які усе рідше оприлюднюють не фейкову інформацію, покладатися більше не доводиться.