Як заявив президент Української зернової асоціації Микола Горбачов, за 2023 р. українські аграрії вже зібрали 81 млн. тонн зернових і олійних культур.
- Попередня оцінка структури врожаю: 28,8 млн. тонн – кукурудза, 22 млн. тонн – пшениця, 14,2 млн. тонн – насіння соняшнику, 5,8 млн. тонн – ячмінь. По понад 4 млн. тонн ріпаку і сої. Фактично по усіх базових зернових і олійних культурах іде зростання врожаю порівняно з попереднім роком. Загалом цього року врожай буде на понад 7 млн. тонн або приблизно на 10% більше, ніж торік.
- Це при тому, що через повномасштабну війну було втрачено близько 20% ріллі або 6 млн. гектарів орних земель.
А от прогнози по експорту зернових і олійних культур на найближчий 2023-2024 маркетинговий рік поки що доволі песимістичні.
- Так, за прогнозом Української зернової асоціації, експорт в сезоні, який розпочався з 1 липня 2023 р., імовірно впаде з 58 до 50 млн. тонн.
- Серйозне падіння очікується по експорту кукурудзи – з 29,5 до 23 млн. тонн. По пшениці експорт, імовірно, «просяде», але не так значно – з 16,8 до 16 млн. тонн.
- Передбачається, що в рази скоротиться експорт соняшникового насіння – з 2,4 до 0,6 млн. тонн. Але тут ситуація може бути не настільки катастрофічною як виглядає, оскільки таке падіння експорту може пояснюватися перенаправленням частини насіння на українські олійно-екстракційні заводи. Загалом очікується, що переробка соняшникового насіння українськими заводами складе близько 13,2 млн. тонн.
- Минулого маркетингового року експорт насіння соняшника зріс з 1,1 до 2,4 млн. тонн, але при цьому частина олійно-екстракційних заводів України була змушена простоювати через дефіцит сировини.
Тепер завдання влади полягає в тому, аби Україна могла заробити на цьому врожаї.
- Це означає, передусім, розблокування від штучно створених владою адміністративних перешкод для портів Одеської області – про що ми вже неодноразово повідомляли в попередніх випусках.
- Також не можна приймати законопроекти №10168-2 і 10169-2 (ініційовані владою, фракція «Європейська солідарність» не дала жодного голосу), які вже пройшли перше читання.
- Як заявила Українська зернова асоціація, в цих проектах мова йде про «запровадження невиконуваних правил та, відповідно, паралічу на ринку зерна і повної зупинки експорту (…). Нові правила можуть призвести до того, що експортери можуть опинитись в ситуації, коли вони не можуть ні поставити товар, ні отримати оплати за нього, щоб зареєструвати податкову накладну».
- Передовсім в УЗА розкритикували пропозицію законопроектів перенести перевірки податкового кредиту на момент фізичної відправки зерна на експорт. Це дозволить податковим органам затягувати перевірку з корупційною метою. В такому випадку, експортер буде змушений переплачувати за простій суден в порту (мінімум 1,5-2 долари на тонні за добу).
Крім ключового побажання владі не заважати, також є побажання розбудовувати шляхи вивезення зерна – у т.ч. через дунайські порти і Румунію. Проект, який міг би якщо не замінити, то значною мірою компенсувати «просідання» експорту через чорноморські порти України.
- «Таких обсягів експорту в новому сезоні можна досягти тільки, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови покращення і здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху» – заявили в Українській зерновій асоціації.