Поточна аналітика

Ескалація загроз на українсько-російському кордоні – відгомін Паризької зустрічі 9 грудня 2019 року, яку команда Зеленського подавала як велику перемогу

Цього тижня 9 грудня 2021 року минає 2 роки з часу Паризької зустрічі у Нормандському форматі. За результатами цієї зустрічі було прийнято комюніке, яке передбачало: 1) Сторони віддані повній та всеохопній імплементації режиму припинення вогню, підкріпленого реалізацією всіх необхідних заходів з підтримки режиму припинення вогню до кінця 2019 року; 2) Сторони підтримають домовленість у рамках Тристоронньої контактної групи щодо трьох додаткових ділянок розведення з метою розведення сил і засобів до кінця березня 2020 року; 3) Сторони … вважають за необхідне інкорпорувати “формулу Штайнмаєра” в українське законодавство згідно з версією, узгодженою Н4 та Тристоронньою контактною групою; 4) Сторони просять своїх міністрів закордонних справ та політичних радників забезпечити виконання досягнутих домовленостей, і вони погодилися провести ще одну зустріч у цьому форматі впродовж чотирьох місяців стосовно політичних та безпекових умов, серед іншого – для організації місцевих виборів.

Паризька зустріч стала ревізією попередньої концепції адміністрації Порошенка щодо переведення переговорного процесу між Україною і Росією виключно в формат за участю міжнародних посередників та введення миротворчої місії. Паризька зустріч було дипломатичним втіленням передвиборчої формули Зеленського «сойтись посредине».

6 березня 2020 року британське видання The Guardian розмістило інтерв’ю В.Зеленського з промовистим заголовком «Президент України: У Путіна є один рік, щоб укласти угоду, щоб закінчити війну». В інтерв’ю Зеленський зазначив, що після паризької «нормандської зустрічі» у грудні він дав Путіну рік, щоб завершити війну на Донбасі. «Я не витрачу 5 років, які мені дав український народ, на роботу в Мінську».

Як бачимо, через два роки (не через рік) жодного припинення вогню немає – з часу Паризької зустрічі на Донбасі загинули близько 140 воїнів, жодного розведення військ немає (ділянки, з яких відведені українські війська у 2019 році, стали гарячими точками), жодного обміну утримуваними особами після грудня 2019 року не було, жодної Нормандської зустрічі більше проведено не було.

У той самий час з 30 жовтня 2021 року весь світ став перед лицем повномасштабного російського вторгнення в Україну. При тому Україна в особі команди Зеленського ганебно заперечувала факти концентрації військ біля українських кордонів і загрози вторгнення.

Зеленський повинен визнати грубі помилки своєї дипломатії. Суть якої – виведення потягом 2,5 років президентства міжнародних посередників з переговорного процесу України і Росії з демілітаризації Донбасу, відмова від миротворчої місії, яка опрацьовувалась кілька років і мала потужне міжнародне лобі. І сьогоднішня ескалація загроз на українсько-російському кордоні – відгомін Паризької зустрічі, яку команда Зеленського подавала як велику перемогу.