«Боротьба з корупцією»
- Результатам боротьби з корупцією Зеленський поставив оцінку «незадовільно». А що ще треба Зеленському, щоб була боротьба з корупцією задовільна? У нього є монобільшість у ВРУ, через неї він може звільнити будь-кого, хто вже 1,5 року незадовільно бореться з корупцією.
- Боротьба з корупцією була головним сподіванням змін на краще для багатьох, хто проголосував за Зеленського. Однак факти говорить про протилежні негативні тенденції – Україну накрила хвиля корупції. Ознаками зростання рівня корупції в Україні є, зокрема:
- Поділ сфер інтересів між декількома впливовими гравцями в оточенні президента.
- Поява нових корупційних схем на місцевому рівні: фінансова «махновщина», якій не перешкоджає центральна влада.
- Ухвалення органами влади рішень, вигідних конкретному олігарху.
- Стрімке зростання кількості спроб змінити закони через парламент або КСУ.
- Монополія кількох компаній в конкретному секторі, який фінансує держава. Приклад – дорожнє будівництво.
- Спроби впливати на систему електронних закупівель «ПроЗорро».
- Спроби поставити під сумнів ефективність антикорупційних органів.
- Наростання проблем з виконанням бюджету в Україні.
- Обіцяний Зеленським закон, яким було запровадене матеріальне заохочення і захист для викривачів корупції, був ухвалений і набув чинності, але на ділі не виконується.
- Також Зеленський не запустив Службу фінансових розслідувань. Обіцянку президент дав у вересні 2020 р., але точних термінів не назвав. У жовтні 2019 р. відповідний законопроект у першому читанні схвалила Верховна Рада, але станом на березень 2020р. його вже зняли з розгляду.
- Немає прогресу з обіцянкою про те, що засуджений за корупцію отримає довічну заборону обіймати державні посади.
- З найбільш свіжого – історія депутата «Слуги народу» Олександра Юрченка. 13 вересня НАБУ викрило на хабарі неофіційного помічника цього депутата – Івана Фіщенка. Днем пізніше НАБУ опублікувало відеоматеріали щодо передачі частини хабара спільникам Юрченка. Частина коштів була обіцяна самому нардепу.
- Не дивно, що понад 80% громадян вважають неуспішною боротьбу з корупцією на вищих щаблях влади в Україні. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) цього року.
- Про корупцію в Україні часів Зеленського говорять і наші західні партнери. Про неї говорить, наприклад, регіональний директор Світового банку по Східній Європі (Білорусь, Молдова, Україна) Арупа Банерджі. Він підкреслив, що проблема корупції в Україні все ще актуальна і вимагає рішення. Він наголошує, що Євросоюз оцінюватиме антикорупційну роботу України не за докладеними зусиллями, а за досягнутими результатами.
- Заступник державного секретаря США Стівен Біґен також говорить про корупцію в нинішній Україні один з нагальних викликів, що постають перед нею.
- У січні 2020 року уперше з 2014 року Україна погіршила свої показники в світовому рейтингу «Індекс сприйняття корупції» від Transparency International. Україна втратила шість позицій і опустилась до рівня 2017 року, посівши 126-те місце зі 180. Сусідами у рейтингу є Киргизстан, Азербайджан та Джибуті.
- Про те, що в Україні лише зростає рівень корупції, висновки роблять і в Україні: як спеціалізовані експерти, так і журналісти-розслідувачі. Більшість із фахівців, опитаних Радіо Свобода, вважають це наслідками зміни уряду та політики глави держави і його оточення. Причому є окремі сфери, в яких ознаки корупції найбільш помітні: будівництво доріг, робота правоохоронних органів і реклама. Заміна одного тимчасового уряду Зеленського на інший призвела до різкого зростання корупційних схем: як загальноукраїнських, так і місцевих.
- Програма «Велике будівництво», яка є піар-проєктом Зеленського, насправді стосується розподілу понад 100 млрд. грн., враховуючи 35 мільярдів з «ковідного» фонду. За словами Олекси Шалайського, в цій схемі чітко прописані компанії-учасники (фактичні монополісти) та прибутковість для тих, хто її контролює. Дорожнє будівництво є істотно (удвічі) дорожчим, ніж було б за умови вільної конкуренції виконавців, і якщо брати корупційну «націнку» 15%, то бенефіціари можуть отримати з неї 15 мільярдів гривень на рік.
- На цьому ринку за останні місяці сформувався у суті своїй картель кількох компаній. Укравтодор під різними приводами не допускає до тендерів їхніх конкурентів і дозволяє своїм “улюбленцям” розігрувати мільярди на липових торгах. Родзинкою цих “тендерів” є регулярна знижка, яку дає переможець – 3% від стартової ціни.
- Три групи компаній фактично поділили між собою області, де вони виграють тендери. Будівельним ринком стабільно курсують чутки про ціну любові до обраних фірм – до 20% відкату. Велике будівництво йде, дороги будуються, картель багатшає.
- Ознаками зростання корупції у галузі є й зміна керівництва в НАЕК «Енергоатом» та продаж його електроенергії на ринку за заниженими цінами, частину з якої перепродує з вигодою держкомпанія «Центренерго», яка перебуває в орбіті впливу Ігоря Коломойського. Як працює ця схема – з’ясувала програма «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший).