Поточна аналітика

Особливості проєкту Державного бюджету на 2021 рік

До відома:  на сайті ВРУ зареєстровано Проєкт Закону про Державний бюджет України на 2021 рік №4000 від 14.09.2020.

•        У вже офіційно зареєстрованому проєкті бюджету-2021 доходи державного бюджету очікуються на рівні 1 071 млрд грн. Це – на 93 млрд грн, або 9,5% більше, порівняно з планом-2020.

o       Але станом на серпень 2020 року, фактичне відставання по надходженнях держбюджету в поточному році порівняно з планом становило 30 млрд грн. Якщо Мінфінові не вдасться наздогнати цей розрив до кінця поточного року, це означатиме, що план по збільшенню надходжень бюджету становитиме 93+30=123 млрд грн. Або на 11,5% порівняно з поточним роком.

•        Проєкт бюджету-2021 передбачає значне збільшення податкових надходжень (на 145 млрд грн, порівняно з планом-2020). Та водночас – зменшення неподаткових надходжень (на 54,2 млрд грн).

o       Зокрема, на 48 млрд грн. зменшаться неподаткові надходження за статею «доходи від власності та підприємницької діяльності» (в цій статті враховуються перерахування частини прибутку НБУ та сплата дивідендів державних компаній).

o       Зменшено неподаткові надходження від НБУ (за планом з 42,7 млрд грн у 2020 р. до 33,0 млрд грн у 2021 р.) та чистого прибутку держпідприємств (з 68,3 до 24,6 відповідно), не заплановано кошти від плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор (4,4 млрд грн у 2020 р.)

o       В доходах азартні забули, а статтю в проекті бюджету залишили.

“Стаття 20. Установити, що у 2021 році надходження плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор та за ліцензії на випуск та проведення лотерей зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються у порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України (що може передбачати визначення нових бюджетних програм), на підтримку спорту та культури, фінансування медицини, освіти та науки відповідно до Закону України “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”

•        Серед податкових надходжень найбільше мають зрости:

(1) ПДФО (+28 млрд грн, або +25%). Швидше за все, тут Мінфін очікує ефект від підвищення мінімальних зарплат та посадових окладів працівників. Адже це призводить до збільшення відрахувань як ЄСВ, так і ПДФО та військового збору.

Але урядовці не врахували зростаючу кількість безробітних, а це означатиме, що надходження від ПДФО не буде таким високим. Крім того, варто напружитися малому та середньому бізнесу, тому, аби забезпечити плани з надходження податків, влада збільшить тиск на бізнес з боку контролюючих та перевіряючих органів, в першу чергу Податкової та Держпраці.

(2) ПДВ з вироблених в Україні товарів, згідно з очікуваннями Мінфіну, зросте на 68% – з планових 77,4 млрд грн у 2020 році, до 130,5 млрд грн у 2021.

(3) Згідно з очікуваннями Мінфіну, ПДВ з ввезених в Україну товарів наступного року мають зрости до 332 млрд грн, або на 28,7 млрд грн чи +9,5%, порівняно з планом-2020. Яким чином буде досягатися цей показник, не зрозуміло, і в пояснювальній записці обґрунтування не має, адже такий розмір ПДВ закладається при зростанні імпорту (+10,6 %) та курсу (29,1 грн/дол. США).

Тут варто зазначити, що за 7 місяців 2020 року надходження від «ввізного» ПДВ склали лише 139 млрд грн, або лише 46% від річного плану. За збереження такої тенденції, за результатами 2020 року надходження з ввізного ПДВ сягнуть лише близько 242 млрд грн (замість очікуваних 303,8 млрд грн у Законі про держбюджет-2020).

Якщо такий прогноз щодо динаміки ввізного ПДВ справдиться, це означатиме, що уряд закладає зростання надходжень від цього податку у 2021 році на 37%.

Це може свідчити або те, що Мінфін не зважає на даний ризик (чи має «план Б» щодо його мінімізації). Або ж про намір Уряду значно переглянути податкове законодавство. Поки що відповідних змін до Податкового кодексу на сайті ВР не зареєстровано.

•        Як фінансуватимуть дефіцит бюджету у 2021 році?

Граничний дефіцит бюджету у 2021 році заплановано в обсязі 270,3 млрд грн, або 6% ВВП. Це – на 28 млрд грн менше, аніж плановий дефіцит у 2020 (Хоча, як і в поточному році, з великою ймовірністю фактичний дефіцит у 2021 році буде менший).

При цьому, Мінфін планує зменшення дефіциту загального фонду (на 29 млрд грн, до 245 млрд грн), та водночас – невелике збільшення дефіциту спеціального фонду (на 1 млрд, до 24,9 млрд грн).

І хоча загальний запланований дефіцит є нижчим, аніж плановий – в 2020 році, він тим не менш є вкрай високим для України. Вдвічі вищим, аніж умовно безпечний рівень дефіциту (3% ВВП), та втричі вищим, аніж дефіцит у 2018-2019 роках.

•        Прямим наслідком цього буде значне збільшення потреб у залученні нових боргів. Адже фінансуватимуть дефіцит, традиційно, за рахунок трьох джерел:

(1) залучення нового боргу. Його планують збільшити на 263 млрд грн.

(2) приватизації. Від неї планують залучити 6 млрд грн. (Проти планових 0,5 млрд грн у 2020 році)

(3) 1,2 млрд грн – за рахунок фінансування за активними операціями (тобто повернення коштів з депозитів/надходження від продажу чи пред’явлення цінних паперів).

•        При цьому, Україні потрібно буде не лише залучати новий борг для фінансування дефіциту – а й також потрібно буде гасити чи не рекордний обсяг раніше взятих боргів. Якщо у 2020 році Мінфіну потрібно повернути кредиторам 346 млрд грн, у 2021 році повернути потрібно буде на третину більше: 439 млрд грн.

•        Відтак, аби і повернути борги, і профінансувати запланований обсяг дефіциту, Мінфінові потрібно буде сумарно запозичити 702 млрд грн. А це виглядає викликом: протягом 2020 року, із рекордним обсягом дефіциту, Мінфінові потрібно запозичити з різних джерел 642 млрд грн.

З видатків:

Кабінет міністрів заклав у проекті державного бюджету на 2021 рік витрати на субсидії у сумі 36,6 млрд грн. Це на 7,3% (на 2,7 млрд грн) менше, ніж в 2020 году (39,3 млрд грн).

Тобто найменш захищеним верствам населення (хто отримує субсидії) доведеться важче, збільшиться кількість перевірок, помилок при нарахуванні і звичному, без пояснень, зменшенню суми наданих субсидій.

•        Фонд боротьби з Covid-19 у 2021 році фінансуватися не буде. Про це 14 вересня на брифінгу щодо проекту держбюджету на 2021 рік розповів міністр фінансів Сергій Марченко. Кошти з такого фонду, як з боротьби з Covid-19, будуть спрямовані до прямих головних розпорядників –МОЗ та Міносвіти.

Таке рішення виглядає дуже дивним і носить в собі корупційні ризики, оскільки кошти з Фонду боротьби з Covid-19 дуже легко зараз відслідковувати, і вже не одноразово зазначалося, що ці кошти використовуються не ефективно і не за призначенням.

•        Фінансування судів. Народний депутат України від фракції «Голос», перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк опублікував в своєму телеграм-каналі проект Державного бюджету на 2021 рік.

на забезпечення роботи місцевих та апеляційних судів для головного розпорядника коштів – Державній судовій адміністрації передбачено 15,653 млрд грн (у 2020 році було передбачено 15,699 млрд грн.)

З них по загальному фонду в 2021 році планується збільшення – 13,153 млрд грн проти 12,699 млрд грн в 2020 році.

(Якщо в 2020 році для ДСА прописали 3 млрд грн отримань в спецфонд від судового збору, то в 2021 році заплановано 2,5 млрд грн)

На забезпечення роботи Верховного Суду передбачено 2,356 млрд грн. (У 2020 році було 2,273 млрд грн).

На Конституційний Суд України піде 318,35 млн грн. (У 2020 році було 314,4 млн).

На Вищий антикорупційний суд – 509,98 млн грн. (У 2020 році було 291,4 млн).

На Вища рада правосуддя 237 млн грн. (У 2020 році було 233,7 млн грн).

•        Примітно, що в статті 23 проекту прописано, що до законодавчого врегулювання питання функціонування Верховного Суду України утримання суддів Верховного Суду України і співробітників його апарату здійснюється в рамках бюджетних призначень Верховного Суду України. Також в статті 28 передбачено, що в 2021 році для всіх категорій співробітників держорганів застосовуються розміри і умови оплати праці, які діяли на 1 січня 2020 року. Тобто на що буде йти таке збільшення не зрозуміло.

До відома:

Показники бюджету-2021:

•        Очікуване зростання економіки у 2021 році – 4,6%.

•        Очікувана інфляція – 7,3% річних.

•        Середній курс валюти у 2020 році буде 29,1 гривні за долар США, прогнозує Мінфін.

•        Середня зарплата в Україні (за бюджетним прогнозом) буде 13,6 тисячі гривень на місяць.

•        Доходи українського бюджету-2021 – 1017 мільярдів гривень.

•        Видатки бюджету – 1330 мільярдів гривень.

•        Граничний дефіцит держбюджету – 270 мільярдів гривень.

•        Граничний обсяг гарантованого державою боргу – майже 305 мільярдів гривень.

•        На національну безпеку і оборону планують виділити 5,9% від ВВП.

•        На підвищення мінімальної зарплати – 41,4 мільярда гривень. З січня вона підніметься до 6 тисяч гривень на місяць, а з липня – до 6,5 тисяч.

•        Бюджет передбачає збільшення фінансування освіти на 34 мільярди та медицини на 27,5 мільярдів.

•        До бюджету заклали вакцинування українців від COVID-19 – 2,6 мільярда гривень.