Поточна аналітика

Формальних урядових обмежень щодо витрат коштів із бюджету буде недостатньо, якщо не припинити дерибан

Намір уряду призупинити фінансування частини видатків із державного бюджету, які не мають критичного значення, є важливим, але не вирішить проблему, якщо будуть збережені корупційні схеми дерибану загалом.

Адже діряву кишеню ніколи не вдасться наповнити.

А чисельні розслідування журналістів за останні роки неодноразово фіксували, що масштабний дерибан бюджетних коштів відбувається часто саме під прикриттям витрат на оборону, важливі проекти в охороні здоров’я, освіті чи навіть соціальному забезпеченні.

Щоб кардинально вирішити проблему дефіциту коштів та забезпечити необхідне фінансування пріоритетних сфер влада має ухвалювати не формальні декларативні рішення, а на ділі покласти край корупційним схемам, які тривають.

Одним зі свіжих прикладів дерибану наприклад є тендер на реконструкцію інженерних мереж для однієї з частин Нацгвардії на Вінниччині, де свіже розслідування журналістів зафіксувало чергове багатомільйонне завищення цін на матеріали.

Наприклад у підсумковій відомості ресурсів щільний дрібнозернистий асфальтобетон типу Б марки 1 врахували по 10 586 грн/т, хоча середня ціна такого у регіоні складала 7 165 грн/т.

Бетон В20 М-250 водонепроникністю W4 заклали по 6 313 грн/куб. м при тому, що місцевий «Каскад-Бетон» бетон В20 продає такий від 3 045, тобто більш як удвічі дешевше.

Піщано-щебеневу суміш С-7 марки М1000 порахували по 1 870 грн/куб. м, хоча згаданий «Каскад-Бетон» ‒ продає таку по 560 грн/куб. м. Тобто взагалі втричі дешевше.

Тротуарну плитку 60 мм типу «Цеглинка» 100х20х6 заклали по 1 187 грн/кв. м при тому, що компанія «Консоль буд» продає таку по 380 грн, а «Vnbruk» ‒ від 450 грн/кв. м. Тобто теж майже утричі дешевше.

Бортові камені БР 100.30.15 вписали по 1 017 грн/шт. хоча «Завод залізобетонних виробів» реалізує їх лише по 215 грн/шт. А інші замовники області замовляли їх у вересні поточного року від 294 грн/шт.

Усе це, як і попередні гучні скандали в різних регіонах щодо розкрадання на оборонних замовленнях, реконструкціях лікарень чи будівництві сховищ для навчальних закладів, демонструють, що марнування бюджетних коштів цілком може відбуватися і під прикриттям здійснення формально пріоритетних видатків.

Тому влада має припинити фактичні схеми розкрадання коштів, а не обмежуватися демонстративними кроками щодо заморожування видатків по окремих статтях державного бюджету за формальними ознаками.