Поточна аналітика

Від «ебонітових паличок» до реабілітації катів Майдану – при Зеленському почався боягузливий повзучий реванш Антимайдану

Ставлення Зеленського до Майдану – це ставлення боягуза, який ненавидить людей, які боролися на Майдані, але розуміє, що черговий Майдан з ним зробить те, що з Януковичем. Тому те, що ми бачимо зараз, – це повзучий боягузливий реванш Антимайдану.

У грудні 2013 року, коли на Майдані і на Банковій ще не повністю змили кров протестуючих, Квартал 95 Зеленського жартував по ебонітові палички і видобування струму з побиття майданівців. А вже на дебатах у ході виборчої кампанії 2019 року Зеленський пафосно запитував Порошенка: «Чому через 5 років ми так і не знаємо вбивць на Майдані?». Насправді, тоді вже були відомі вбивці майданівців. П’ятьох колишніх беркутівців — Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олега Янішевського, Олександра Маринченка й Сергія Тамтуру — тоді вже судили за вбивства 48 та поранення 80 людей на вулиці Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року. Але це пафосу Зеленського особливо не заважало.

Зразу ж після приходу до влади Зеленський повертає в країну чиновника адміністрації Януковича А. Портнова, друга першого керівника Офісу президента Зеленського А. Богдана, який розпочинає цькування майданівців – погрожуючи, принижуючи і переслідуючи в судах.

Через півроку після дебатів у грудні 2019 року, Зеленський видав Росії беркутівців, які обґрунтовано підозрювалися у розстрілі Небесної Сотні. Двоє з них – Аброськін і Маринченко – пізніше повернулися в Україну і надіслати звернення до Зеленського, в якому назвали події Революції Гідності «державним переворотом», а частину протестувальників – «озброєними злочинцями».

Потім 11 лютого 2020 року в інтерв’ю агентству Інтерфакс Зеленський сказав буквально таке з приводу розслідування справ Майдану: «Найскладніша справа, яка є у нас у країні, – це Майдан. Цими справами займаються всі. Знаю точно, що займаються швидше, ніж це було кілька років до цього. Коли вони знайдуть замовників, адже з убивцями більш зрозуміло, – не можу сказати. До цих справ залучені всі сили, й ми робимо все можливе».

Зеленський зробив «все можливе». Кульмінацією «можливого» стало те, що у листопаді 2020 року обвинувачений у розстрілах на Майдані ексберкутівець Маринченко через суд намагався поновитися у поліції і у тому ж листопаді 2020 року ДБР відкрило кримінальне провадження проти учасників Майдану у справі «державного перевороту» за заявою народного депутата від «ОПЗЖ» та екс-заступника генерального прокурора часів Віктора Януковича Рената Кузьміна. Ну, а Портнов і далі лиє бруд на Майдан і погрожує майданівцям, а у фракції «Слуга народу» різного роду бужанські, качури і євгенії шевченки надають посильну допомогу повзучому реваншу Антимайдану.

Але головне інше. Політика Зеленського з зупинення ліберальних проєвропейських реформ Петра Порошенка, реалізовувана через суди і КСУ, – «справа депозитів Суркісів», зупинення судової реформи, скасування антикорупційних реформ, спроби Мінекономіки скасувати систему електронних закупівель «Прозорро», наступ на антикорупційні органи НАБУ, САП, – все це характеристики антиєвропейського курсу, проти якого стояв Майдан і через який вигнав Януковича геть з країни.