За повідомленням медіа Україна змушена імпортувати 4 млрд кубометрів газу, що коштує щонайменше 2 млрд доларів.
Основна проблема — не в наявності ресурсу, а в відсутності фінансування для «Нафтогазу».
Компанія продає газ населенню, бюджетникам, енергетикам і облгазам за регульованими, збитковими цінами, перекладаючи тягар витрат на державний бюджет. Тобто — на платників податків.
Відтворюється схема часів януковича: людям розповідають про «низькі тарифи», в з їхніх кишень забирають до своїх кишень «компенсації» за рахунками, відомими лише самим корумпантам.
Така тарифна політика — це не просто управлінська помилка, а системна безвідповідальність влади. Президент, уряд і «слуги» досі удають, що не розуміють цього. Бо їх влаштовує можливість непрозорого «збору каси» і дерибану за зразком Міндича.
Лише цьогоріч «Нафтогаз» змушений імпортувати газ на 2 млрд доларів у кредит, який врешті-решт заплатить кожен українець — через податки або інфляцію. А наступної зими потрібно буде вже вдвічі більше — 4 млрд доларів. Це не стратегія, а відкладена катастрофа.
Замість реальних кроків щодо підвищення енергоефективності, прозорого розподілу надходжень з тарифів, адресної підтримки вразливих домогосподарств, влада далі бавиться у популізм і дерибан.
Вимагає «компенсації з бюджету» «низьких тарифів» – а отримане розкрадає. Саме така логіка – за казками влади про «низькі тарифи». Влада наживається навіть на них.