Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй закликала притягнути росію до відповідальності за порушення міжнародного права через вторгнення в Україну, включно з виплатою репарацій.
У документі наголошується, що росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні і «повинна нести юридичні наслідки за всі свої міжнародно протиправні дії, включаючи відшкодування за збитки і втрати, спричинені такими діями». У резолюції також визнається необхідність створення «міжнародного механізму відшкодування».
Підтримка більшістю Генасамблеї ООН резолюції про створення реєстру збитків, завданих російською агресією в Україні, та виплату за них репарацій стало маркером, який виявив справжнє місце росії у сучасному світі. Це голосування зафіксувало її у колі країн-ізгоїв, що матиме довгострокові негативні наслідки для москви.
Адже на підтримку резолюції проголосували 94 країни, серед яких не лише країни НАТО, ЄС та Великої сімки, які підтримують Україну від початку війни. А й такі важливі у світі та своїх регіонах держави як Швейцарія, Австралія, Південна Корея, Сінгапур, найрозвиненіші держави Латинської Америки – Мексика, Аргентина, Чілі.
Натомість проти резолюції, окрім самої росії висловилися лише 12 країн: фактично окупована нею Білорусь, залежний від російського військового контингенту режим Асада в Сирії, кілька найбідніших країн Африки (ЦАР, Еритрея, Ефіопія, Малі, Зімбабве), країни-ізгої, які часто й самі перебувають під санкціями, як от Північна Корея, Іран, Куба.
Єдиною справді потужною державою світу, яка виступила під час голосування на боці рф виявився Китай. Втім, це швидше тривожний сигнал для рф, аніж здобуток. Адже переходячи у коло країн-ізгоїв, рф поступово буде ставати тотально залежною від доброї волі Китаю і фактично перетворюватиметься на його сировинний придаток.
А санкції і ізоляція будуть таки довгостроковими. І вирватися із середовища держав-ізгоїв росії уже так просто не вдасться. Зокрема, як нещодавно заявила в інтерв’ю WSJ міністр фінансів США Джанет Єллен, щонайменше частина санкцій проти рф залишаться в силі навіть після будь-якої можливої мирної угоди з Україною. Потрапити в коло вигнанців легко, а от повернутися набагато складніше.
А робити вигляд, що росії й так добре, довго не вдасться. Ситуація із обговорення «зернової угоди» під час якої її чиновники випрошують можливості повернутися до SWIFT бодай окремих російських банків – красномовне свідчення того, що в колі країн-ізгоїв навіть під дуже вибірковим прикриттям Китаю росії залишатися аж ніяк не комфортно.