- Місцеві вибори 2020 року ввійдуть в історію з «важкої руки» монобільшості як найбільш непідготовлені. З 5 вересня 2020 року починається офіційний старт кампанії, неофіційно – вона вже давно розпочалась, але досі ніхто не знає, які органи і з якою компетенцією ми обираємо.
- Бо досі незрозуміло, які будуть повноваження в районних рад, які будуть взаємовідносини їх з радами територіальних громад, у тому числі міст-мільйонників, які стали частиною районів. Питання взаємовідносин районного і «громадівського» управлінських рівнів є принциповим і від його врегулювання буде залежати, який рівень децентралізації (або централізації) буде в країні. Справа у тому, що районні ради не мають виконавчих органів, виконавчі повноваження вони делегують районним державним адміністраціям. Згідно з новим районним поділом всі міста обласного значення включені в райони, відповідно через інститут делегованих повноважень РДА можна створити жорстку централізовану систему на чолі з президентом В.Зеленським (адже він призначає і звільняє голів РДА). Це повністю суперечить конституційним основам місцевого самоврядування і Європейській Хартії місцевого самоврядування.
- Незрозумілими є і міжбюджетні відносини. Скажімо, якщо восени буде прийнятий законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи № 3614 від 09.06.2020, то у рад будуть одні повноваження, якщо не приймуть – зовсім інші.
- «Інтриги» додає те, що Верховна рада, ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» 16 липня 2020 року, вилучила з Закону про місцеве самоврядування положення про те, що обласні і районні ради не входять до системи місцевого самоврядування.
- Все це заводить в глухий кут невизначеності і непрогнозованості місцеве самоврядування, а обласні і районні ради – органи конституційні та представляють спільні інтереси територіальних громад.