Поточна аналітика

Інфантильна дипломатія, або як Зеленський в ООН виступав

Виступ президента на 76-й Генасамблеї ООН був насичений емоціями, історичними ремінісценціями і навіть цитатами на іноземній мові.

Він приємно лоскотав слух кожному українському громадянину. У нього є лише один недолік: цей виступ не несе жодних зовнішньополітичних наслідків, він не запропонував жодної конструктивної ідеї. Після цього виступу Україна жодним чином не просунеться до вирішення проблеми окупованих територій.

Слід зазначити, що, справді, виступ відрізнявся від попередніх промов Зеленського ­ він був відверто слабшим. За емоціями проглядалася підліткова інфантильність і образа на весь світ через його недосконалість і несправедливість до України.

Здавалося, що дорослий дядько, лідер великої європейської держави хоче співчуття – щоб його пожаліли і погладили по голівці, сказавши: «Молодець, Вовочка».

У своєму виступі Зеленський встиг пожалітися:

  • На те, що він недосипав перед усіма виступами на Генасамблеї ООН. Перший раз хвилювався через виступ, другий – через коронавірус, цього разу – через напад на свого помічника.3129
  • На Голодомор, Бабин Яр, Голокості і втрати у Другій Світовій війні.
  • На несправедливий розподіл вакцин і неоцінену світом допомогу України Італії в умовах пандемії та в Афганістані у умовах виходу сил США з цієї країни.
  • На збільшення кількості жертв на Донбасі.
  • На ігнорування з боку ООН Кримської платформи.
  • На те, що ООН – як супергерой на пенсії, який забув, що він міг зробити.

Водночас забув згадати:

  • Про конкретні пропозиції з метою «оживити Статут ООН».
  • Про Росію як агресора, хоча й робив всілякі натяки на неї.
  • Про масові політичні репресії та окупацію з боку Радянської Росії, про боротьбу УПА та дисидентів та інші злочини комуністичного режиму щодо українців (окрім Голодомору).
  • Про прогрес України, який вона досягла 2014-2019 рр. в умовах війни.

Після цього виступу Україна опинилися ще далі на крок від процесів збереження антипутінської коаліції, підтримки Кримської платформи та формування позитивного іміджу у світі.

Натомість світ побачив маленького ображеного хлопчика, що з усіх сил намагається зобразити «найвеличнішого лідера світу» на трибуні ООН. Переляканого і невиспаного підлітка з мафіозної кримінальної країни, де запросто серед білого дня стріляють у першого помічника президента, а поліція немає ні виконавця, ні замовника, ні притомних версій того, що відбулося.

Між тим, в Президента України могли бути значно конструктивніші посили. Зокрема, щодо миротворчої місії ООН на Донбасі. Адже через тиждень після Мінська-2015 вже 18 лютого 2015 року з цього приводу було прийнято Рішення Ради національної безпеки і оборони України “Про звернення до Організації Об’єднаних Націй та Європейського Союзу стосовно розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру та безпеки”, введене в дію Указом Президента України від 2 березня 2015 року № 116. 17 березня 2015 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про схвалення звернень від імені України до Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй та Ради Європейського Союзу стосовно розгортання на території України міжнародної операції з підтримання миру і безпеки».

З того часу 4 роки українська дипломатія педалювала цю тему на всіх міжнародних майданчиках, у тому числі на Мюнхенській безпековій конференції. Україна запропонувала, щоб миротворці стояли як уздовж лінії зіткнення, так і вздовж неконтрольованої ділянки російсько-українського кордону.

При Зеленському тема реальних кроків припинення війни на Донбасі, введення миротворчої місії була замінена на дилетантські новотвори – «перестать стрелять», «дивитися в очі Путіну», «зійтися посередні» і на виведення міжнародних посередників з переговорного процесу на Донбасі. Здається, 2,5 роки цієї «риторики» в умовах, коли Росія то розгортає війська на кордоні з Україною, то підігріває конфлікт на Донбасі, мали навчити Зеленського, що треба повертатися до кращих напрацювань «попередників».

Миротворча місія на Донбасі – це те, про що мав говорити Зеленський вчора на Генасамблеї ООН. Бо в сучасних умовах для України це найкращий варіант паузи на Донбасі до виведення російських військ звідти, до деокупації регіону.