Колишній командувач Сухопутних сил США у Європі Бен Ходжес в останньому інтерв’ю для «Голосу Америки» дорікнув Україні, що вона теж мала б виробити «гору снарядів» з 2014 року.
Але, за експертними висновками, Україна в тих умовах не була б спроможна оперативно налагодити власне виробництво снарядів. До певного моменту, такої потреби і не було, оскільки Україна мала можливості використовувати ще запаси радянських часів, або закуповувати боєприпаси радянського зразка у країнах Східної Європи.
В умовах боїв низької інтенсивності АТО та ООС, потреба у артилерійських боєприпасах не була настільки гострою, щоб характеризуватись словами «снарядний голод».
Але на навіть в такій ситуації практичні кроки у створенні власного виробництва артилерійських боєприпасів розпочались на межі 2015-2016 років. Вихід на виробництво перших партій 152-мм снарядів для «Гіацинту» відбувся вже на початку 2018 року. Водночас, так і не було вирішене питання виробництва власними силами порохових зарядів. А залучення західних компаній до цього процесу та будівництво виробництва на основі західних технологій не розглядалось через мовчазне ембарго на будь-яку військово-технічну співпрацю. Лише до 2018 року вдалося прорвати завісу. Саме тоді почалося перше постачання західної зброї – американських ПТРК Javelin, почали вимальовуватися перші контури спільних виробництв.
Але зміна влади не лише загальмувала ці процеси, а й навіть відкинула їх назад по багатьох параметрах.
Базуючись на досвіді Польщі, та відштовхуючись від реальної ситуації, можна стверджувати, що навіть якби всі сили були кинуті на побудову власного виробництва снарядів, то перша мінімальна партія снарядів (і якого калібру?) могла б бути вироблена не раніше 2023 р., і то за умов, що завод вцілів би у лютому 2022 р. Інша річ, що Україна мала б почати ті процеси, які розпочав Порошенко, ще у 2008 р., після відкритого вторгнення РФ у Грузію.
На власне виробництво ракетного озброєння та боєприпасів у Держбюджету на 2024 р. буде виділено 175 млрд грн. Але вони не покривають потреби ЗСУ.
Тож і далі основним джерелом надходжень боєприпасів для Сил оборони залишатиметься допомога союзників.
Поки що ОПК ЄС та США теж неспроможні забезпечити ті темпи і обсяги виробництва, які б дозволити Україні досягнути хоча б паритету з РФ. ЄС поки що відстає від амбітного плану надати Україні 1 млн артилерійських снарядів до березня 2024 р. Оборонні компанії мають низку проблем, пов’язаних з розширенням виробництва – з ланцюжками постачань, цін на сировину, що ростуть залежно від попиту, питання з достатньою кількістю висококваліфікованих працівників тощо.
Але партнери активно і системно працює над усуненням проблем, як повідомив федеральний міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус виданню ZDF Today. «Ви можете бути впевнені, що ситуація покращиться в найближчі місяці. Лише Німеччина надасть майже 200 000 боєприпасів. Але на все потрібен час, і це не питання політичних рішень чи фінансових ресурсів», – наголосив Пісторіус.
Німецька оборонна компанія Rheinmetall повідомляє, що вже отримала велике замовлення на виробництво артилерійських боєприпасів для України — замовником є одна з країн-членів НАТО, загальна сума становить 142 млн євро, у рамках якої компанія має виготовити десятки тисяч 155-мм артилерійських боєприпасів (якщо брати ціну у 3300 євро за боєприпас — орієнтовно 43 тис. боєприпасів). Виробництво і поставка Україні ще 40 тис. артилерійських 155-мм боєприпасів з попереднього замовлення (йдеться про черговий контракт за жовтень на 100 тисяч 155-мм снарядів) має відбутися вже у 2024-му році.
Раніше у Німеччині на рівні міністра оборони країни оголосили, що у планах на наступний рік у рамках оборонної допомоги від Німеччини поставити Україні протягом року загалом 140 тисяч 155-мм снарядів. Причому, згідно зі списком оборонної допомоги, що Німеччина поставила нам з лютого 2022 року, за цей час Сили оборони отримали 25,750 фугасних, і ще 20,872 освітлювальних та димових 155-мм снарядів, а також неназвану кількість високоточних боєприпасів SMArt та VULCANO.
На початку листопада, концерн отримав від уряду Німеччини ще одне замовлення – на виробництво близько 100 тис. мінометних мін калібру 120 мм для України.
На загал компанія в наступному році на своїх заводах у Німеччині, Іспанії, Південній Африці та Австралії планує розширювати свої власні виробничі потужності та вийти на річний обсяг у 700 тис. снарядів.
Як повідомив міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен, ця країна також незабаром розпочне виробництво артилерійських снарядів великого калібру для України.
Франція також збільшить постачання боєприпасів та закупить додаткові САУ Caesar для потреб Збройних Сил України.
Попри те, що Норвегія не є членом ЄС, вона теж приєдналась до програми виробництва боєприпасів
Під час виступу на щорічній конференції Європейської оборонної агенції президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зробила ряд ключових заяв, які демонструють формалізацію усвідомлення Євросоюзом власної довгострокової безпеки нерозривно від України. Зокрема вона підкреслила, що Україна має бути інтегрована в довгострокові оборонні програми ЄС, що дозволить задовольнити потреби країни у війні проти РФ. Окрім того, за словами Урсули фон дер Ляєн, європейська оборонна промисловість вийде на стабільний показник у 1 млн боєприпасів за рік у 2024 році.
Згідно з оцінками єврокомісара з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретона після відвідин оборонних компаній у 15 країнах-членах ЄС, протягом 2024 року ОПК ЄС зможе збільшити свої спроможності з виробництва артилерійських боєприпасів на 300-400 тис. — до 1,3-1,4 млн. З урахуванням, що у лютому 2023 року Європа мала темпи у 300 тис. артснарядів на рік (за підрахунками оборонної компанії Nammo, сьогодні ця цифра становить до 500 тис.), то виходить, що за рік ОПК ЄС має збільшити виробництво артилерійських боєприпасів у більш як три рази, і потім протягом 2024 року — ще на 30-40% (тобто загалом у понад 4 рази протягом двох років), що є доволі амбітними планами.
Сполучені Штати вже відправили Україні понад 2 млн 155-мм артилерійських боєприпасів, і також підтримують Ізраїль, який зараз воює проти бойовиків з ХАМАСу. Сьогодні ОПК США вже перегнав свій же раніше затверджений план з виробництва 155-мм снарядів і вийшов на показник у 28 тис. на місяць (336 тис. боєприпасів на рік сьогодні), але в армії США шукають нові можливості з розширення. США показника у 1,2 млн снарядів в рік планують досягти наприкінці 2025 року, тобто на збільшення виробництва у 3,5 раза ОПУ США планує витратити орієнтовно 2-2,5 роки. У планах — вийти на показник у 100 тис. боєприпасів на місяць у 2026 році.
США надали Україні технічні дані для початку місцевого виробництва гібридних систем ППО FrankenSAM. Такі системи поєднують передові ракети класу «земля-повітря» західного зразка з модернізованими пусковими установками або радарами радянської епохи. Це ППО спільно створили Україна та Сполучені Штати.
США також ведуть переговори з Грецією продаж загалом 75 тисяч артилерійських снарядів для України.
Розширення виробництва боєприпасів в ЄС та США стане важливим чинником, який дозволяє союзникам більш активно передавати наявні запаси з розумінням того, що їх виробництво збільшується й зникає загроза залишитися без снарядів.