Слуги малюють собі успіхи у перевиконанні бюджету за рахунок затримок із компенсації ПДВ експортерам та розкручування інфляції
Прем’єр Денис Шмигаль заявив, що у 2021 році очікується незначний рівень інфляції – 5+1 відсоток в показниках НБУ, і в уряді, мовляв, зацікавлені, щоб інфляція «розігрівала» економіку.
І ця зацікавленість виявляється в досить стрімкому пришвидшенні зростання цін відразу після завершення весняного локдауну.
Якщо в червні 2020-го індекс інфляції порівняно із червнем 2019-го становив лише 2,4%, то у грудні до грудня 2019-го він зріс уже більше як удвічі – до 5%.
І останнім часом усе швидше зростає. Наприклад лише за три останніх місяці року з вересня по грудень ціни зросли на 3,3%.
Однак «зелені» минулого року вже «розігрівали» економіку девальвацією гривні. Тоді теж казали, що «сильна гривня» вбиває економічне зростання. Хоча, насправді, не виключено, що за такими словами приховувалася неспроможність уряду Зеленського-Шмигаля утримати стабільність гривні.
Якби там не було, різниця курсу НБУ щодо долара 4 лютого 2020 р. і 4 лютого 2021 становить майже на 3 гривні (25.08 грн. 4.02.2020 і рівно 28 грн. 4.02.2021). Тобто «зелені» отримали те, що хотіли, гривню послабили – але економіка, навіть за оптимістичними прогнозами просіла щонайменше на 4,8-5%. Зрозуміло, що причин тут декілька головна з яких повний непрофесіоналізм «зеленої влади», але послаблення гривні девальвацією сильно не допомогло. То ж в умовах дилетантизму влади «розігрівання» економіки інфляцією також не надто допоможе.
Нагадаємо, що минулого року продовжилося падіння економіки, яке почалося після приходу «зелених» до влади.
І квартал 2020 р. – падіння ВВП на 1,3%, ІІ квартал – на 11,4%, ІІІ квартал – на 3,5%, прогнозована урядова оцінка по IV кварталу – падіння на 2,5-3%.
За підсумками 2020 р. Мінекономіки сподівається утримати падіння ВВП в межах 4,8-5%. Прогнози Світового банку і МВФ більш песимістичні – на 5,5% і 7,2% відповідно.
Серед основних чинників падіння – скорочення внутрішнього попиту, падіння інвестицій та погіршення показників експорту. Також негативний вплив мала і ситуація в АПК.
Падіння в промисловості – на 5,2% (найгірший результат після 2015 р. і другий поспіль рік падіння у промисловості за президентства Зеленського). Нагадаємо, що у 2019 р. промисловість впала на 0,5%.
Найбільше падіння – виробництво локомотивів і рухомого складу залізниці – падіння рівно вдвічі, по окремих напрямках харчової промисловості (зокрема, падіння виробництва цукру на 33%). По основних галузях промисловості України – по металургії падіння на 9,1%, по машинобудуванню – на 18,5%, по текстильній промисловості – на 7,4%, по харчовій – на 1,7%.
Рік був провальним і для сільського господарства. За попередніми даними Держстату, індекс сільськогосподарської продукції у 2020 р. знизився на рекордні 11,5% (для порівняння, у 2019 р. було зростання на 1,1%, у 2018 – зростання на 8,1%). Якщо проблеми в тваринництві є традиційними для України вже протягом багатьох років, то в 2020 р. основним драйвером падіння була ситуація в рослинництві (падіння на 13,9%). У 2020 р. через посуху Україна мала гірший врожай ніж за попередні два роки – 65,4 млн. тонн зернових і зернобобових. Для порівняння, у 2019 р. – 75,1 млн. тонн, у 2018 р. – 70,1 млн. тонн.
За 11 місяців 2020 р. експорт товарів з України знизився на 3,5%, імпорт – на 12,9%. При цьому радіти більш серйозному падінню імпорту не варто, бо це створює системні проблеми для держбюджету (передовсім, для доходів від ПДВ з імпортних товарів).
При цьому цифри по експорту були б значно гіршими, якби не різке зростання експорту до Китаю (на 92,4% до 6,3 млрд. доларів). По інших основних експортних партнерах явне падіння – у т.ч. по трьох найбільших експортних партнерах в ЄС – Італія (-24,2%), Німеччина (-15,9%), Польща (-3,9%). По інших традиційних експортних партнерах України також значне падіння – Туреччина (-9,6%), Єгипет (-17,2%). Падіння експорту товарів до РФ на 17,6%.
Якщо по торгівлі є певне зростання (хоча менше, ніж у попередньому році – на 8,4% проти 10,3%), то по транспорту йде серйозне падіння, особливо катастрофічне воно – у пасажирообороту. Так, вантажообіг підприємств транспорту за 2020 р. впав на 14,3% (проти зростання на 2,1% у 2019 р.). А пасажирообіг упав на 63,9% (проти зростання на 2,6% у 2019 р.). По будівництву за 11 місяців 2020 р. вдалося вийти на незначне зростання (на 2,8%), але це майже в 10 разів гірший показник, ніж за аналогічний період 2019 р. (на 24,1%).
Але якщо економіка на таке розігрівання мало реагує – в країні триває економічний спад, який так і не було подолано до кінця 2020-го рок, то для виконання бюджету відіграє роль головного порятунку.
Адже переможні заяви представників влади про перевиконання податкових надходжень у січні нібито в півтора рази є маніпуляцією, яка досягнута за рахунок знекровлення економіки та підриву фінансового стану українських експортерів.
Так, за даними Держказначейства, відшкодування ПДВ експортерам зменшилося майже у півтора рази – із 18 млрд. грн. у січні 2020-го до 13 млрд. грн. у січні 2021 року.
Причому скорочення відшкодування ПДВ експортерам за цієї влади триває уже другий рік поспіль, адже у січні 2019-го йшлося про 19,7 млрд грн.
По митним надходженням від імпорту також ледь-ледь вдалося виконати сильно занижений план надходжень у 22 млрд. грн, хоча у січні 2019-го – два роки тому вони становили 22,5 млрд грн.
І це при тому, що імпорт у січні суттєво зріс, а апеляції до зниження вартості імпорту у гривневому еквіваленті більше не працюють – курс долара зараз значно вищий, аніж у січні 2020-го.
Розкручування інфляції для наповнення бюджету за рахунок більших витрат мільйонів українців та фінансове «кидання» експортерів – це і є справжній секрет, який поки що дозволяє нинішній владі виконувати державний бюджет.
Тобто «розігрівання» інфляцією, про яке говорить Шмигаль, еконімики не запустить, але боляче вдарить по найбідніших верствах населення. Не випадково інфляцією називають ще одним податком – причому найменш справедливим, бо, по суті, він не залежить від доходів, які і без того упали за часів Зеленського.