Питання відсторонення від засідань Г.Третьякової – це не питання Регламенту Верховної Рад, це питання аморальності «монобільшості». Бо по-перше, відсторонення від участі у 5 пленарних засіданнях – це не та санкція, яка має бути за 2 роки скандалів навколо Третьякової; принаймні Третьякова вже давно не мала очолювати профільний Комітет ВРУ з питань соціальної політики. Те, що під час пленарного засідання 8 жовтня народні депутати від групи “Партія “За майбутнє” – олігархічні партнери фракції СН – заявили, що нардеп від “Слуги народу” Галина Третьякова в партійному чаті “СН” прокоментувала смерть Антона Полякова фразою: “На одного ворога менше”, є лише останнім скандалом серед багатьох інших, в яких фігурувала Третьякова (до речі, після цього Третьякова заявила, що не вважає, що повинна вибачатись перед суспільством за ці слова).
Сам факт перебування на посаді голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г.Третьякової – це ганьба і нонсенс для парламенту. Нагадаємо, що вона відзначилася низкою антисоціальних заяв:
• 1) позбавити статусу учасників бойових дій воїнів АТО-ООС, які служать за контрактом: “Ми за аудит держави в цілому, зокрема пільг та соціальних виплат, які нині надають військовослужбовцям. Слід передивитися і перелік пільговиків. Якщо це був контракт, і людина свідомо йшла на отримання високого грошового забезпечення, продавала свою найману силу для того, щоб захищати країну, – це був його вибір і тільки так”. Цю заяву було зроблено ще у жовтні 2019 році – за 2 роки жодної реакції;
• 2) у травні 2020 року у своєму виступі для Київської школи економіки Г.Третьякова розмірковувала про народження «дітей низької якості»: «Коли народження дитини відбувається не для того, щоб дати дитині освіту, а народжують дитину, щоб отримати матеріальну допомогу, то ми отримуємо, я скажу так жорстко, ми отримуємо дітей дуже низької якості, і це призводять до того, що вони теж сідають на публічні кошти”. І приводила нібито приклад Сінгапуру, де «Лі Куан Ю стерилізував жінок, у яких не було вищої освіти». До речі, це брехня, ніхто примусової стерилізації в Сінгапурі на цій основі не проводив;
• 3) у червні 2021 року на питання журналістів, якою має бути зарплата українців, щоби забезпечити гідне життя, Третьякова заявила: «На сьогодні на фізіологічному рівні, я вважаю, що цей рівень повинен бути 5-5,5 тисяч гривень. Але я орієнтуюся не на фізіологічний рівень прожиткового рівня, а на соціальний чи національний, і вважаю, що він зараз повинен становити не менше, ніж 43-50% від середньої зарплати, що означає, що він повинен бути на рівні 6-7 тисяч гривень”. Тобто, на чолі «соціального» комітету парламенту – людина з асоціальним, мізантропським мисленням.
Треба розуміти, що в державному управлінні є структури, які врівноважують одне одного, представляючи різні інтереси. Наприклад, Податкова адміністрація і Держагенство з питань захисту підприємництва, Мінфін і Мінсоцполітики. Так і в парламенті – є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, який покликаний балансувати бюджет, а є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який покликаний стежити, щоб це не балансування відбувалося за рахунок скорочення соціальних прав. Тому абсолютно ненормально, коли «соціальний» Комітет очолює людина, яка виступає проти таких дотримання соціальних прав.
Зрештою, аморально приплітати до «санкцій» проти Третьякової санкції проти депутата від «ЄС» Ірини Геращенко, яка 2 роки тому назвала фракцію СН «зеленими чоловічками». А як інакше було назвати фракцію, в якій такі українофоби як Качура, Бужанський, Є.Шевченко, на той час Поляков, Скороход і десятки інших «ватних депутатів». Та не це найепічніше – висловлювання дворічної давності Ірини Геращенко монобільшість вирішила розглянути на предмет депутатської етики після того, як вона озвучила вимогу виконати рішення регламентного комітету і відсторонити Третьякову від 5 пленарних засідань.