Поточна аналітика

«Кейс» Лещенка – ілюстрація відкату реформи корпоративного управління, виконаної за часів Петра Порошенка

При Порошенку робилися серйозні кроки до реформування цілих сфер державного управління і держмонополій, які довгий час були «державами в державі». Мета – фінансове оздоровлення і ліквідація корупційних годівниць. Для цього активного залучалися успішні менеджери міжнародного рівня з бездоганною репутацією.

Саме таким чином вдалося ліквідувати мільярдні корупційні схеми в державних закупівлях в системі охорони здоров’я, саме таким чином вдалося вирішити питання кредиторів і збалансувати Держбюджет в умовах активної фази війни. Реформа банківського сектору, очищення його від олігархічних «одноденок», досі вважається зразковою для подібних змін.

Частиною реформи корпоративного управління в державних монополіях стало створення Наглядових рад, складених з висококласних фахівців з міжнародною репутацією. У держмонополіях завданням було вихід на прибуток і усунення корупційних схем.

Так, у листопаді 2017 року було затверджено новий склад Наглядової ради НАК «Нафтогаз Україна». До неї увійшли увійшли чотири незалежних члени: 1) британка Клер Спотісвуд, директор компанії Gas Strategies, мала значний досвід виконавчого керівника і регулятора, а також досвід рівня ради директорів у нафтогазових галузях і корпоративному управлінні; 2) француз Бруно Лескуа займав вищі посади у французькому енергетичному секторі, включаючи відповідальні посади щодо ядерних операцій в Electricite de France (EDF), займався одними з найбільших угод і проектів в секторі електроенергетики та газу в Європі за останні два десятиліття; 3) канадець Стів Хейсом, один із кращих у світі експертів з розвідки і видобутку газу, був старшим віце-президентом “7th Generation Energy; 4) і, врешті, американець Амос Хохштайн, працював членом Бюро енергетичних ресурсів США, один з найпотужніших світових менеджерів в енергетичному секторі. У 2014 року став спеціальним посланником і координатором із міжнародних енергетичних питань в адміністрації Обами, тепер цю ж посаду займає в адміністрації Байдена.

У 2018 році, згідно з рішенням КМУ, до складу Наглядової ради «Укрзалізниці» увійшли економіст Андерс Ослунд, один із менеджерів Deutsche Bank Кун Крістіан, австрійський фахівець у галузі бухобліку Андреас Матьє, колишній виконавчий директор ЄБРР в Україні Шевки Аджунер, директор Офісу з питань залучення і підтримки інвестицій Даніель Білак, член наглядової ради “Магістральних газопроводів України” Костянтин Марьєвич, колишній керівник представництва Blackstone в Україні Іван Юрик.

Це були люди з блискучою, бездоганною професійною і репутаційною історією. Можна лише здогадуватися, яких зусиль вартувало тодішній владі залучити такого рівня професіоналів в українські

При Зеленському все стало інакшим.

Наглядові ради держмонополій перетворилися в ручні органи, які сліпо виконували волю влади, до складу Наглядових рад почали приходити абсолютно непрофесійні, корумповані ділки і аферисти. Добрий приклад цього – склад Наглядової ради «Укрзалізниці» в редакції 2022 року. Серед незалежних експертів «Укрзалізниці» – Анатолій Амелін, бізнесмен, колишній член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, звільнений з посади з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» Указом Президента України від 30 січня 2015 року № 48/2015 (тобто, люстрований чиновник). Бізнес його, як вважається, був пов’язаний з СКМ Ріната Ахметова. А.Амелін є чоловіком Олени Сотник, народної депутатки від «Самопомочі» 8 скликання – партії союзника Зеленського А.Садового. Амелін відзначився свого часу дуже лояльними, на межі з сервілізмом, заявами на підтримку Зеленського.

Ще один представник держави в Наглядовій раді «Укрзалізниці» – Сергій Москаленко, у 2019 році балотувався від “Слуги народа”, був радником ексголови Офісу президента Андрія Богдана. Призначений в Раду не із-за професіоналізму, не із-за репутації, а із-за близькості до Зеленського.

Ще одним представником держави у Наглядовій раді і заступником голови Наглядової ради «Укрзалізниці» став Сергій Лещенко. Колишній керівник Офісу Президента А.Богдан так згадував про професійний шлях Лещенка до члена Наглядової ради «Укрзалізниці»: “Ну, він там щось образився, про нього всі забули… Я повернув його назад: “Що ти хочеш?” – “УЗ хочу” (відповідь Лещенка). – “Ну, то йди на УЗ, борися з корупцією“. Ну, і де Сірьожа Лещенко в інформаційному просторі? Що за потяг стріляти собі в ногу? Мазохісти якісь!“, – сказав недавно Андрій Богдан.

У С.Лещенка немає жодного досвіду роботи в органах влади, у виробничому секторі, він не знає відповіді на елементарні питання діяльності «Укрзалізниці». С.Лещенко, перебуваючи з 2019 року у Наглядовій раді «Укрзалізниці», відповідальний за різке погіршення фінансового стану «Укрзалізниці», аж до того, що компанія закінчила 2020 рік зі збитком майже в 12 млрд.грн. Це, правда, не заважало Лещенку отримувати зарплату в 300 тис.грн. в місяць, – розмір фонду оплати праці в двох районних бюджетах. На репутації Лещенка тавра немає де ставити – від незаконного збагачення і елітної квартири у центрі Києва до проросійських випадів його дружини. Але головне – він жодного разу не проявив себе як член Наглядової ради «Укрзалізниці», виключно як топ-піарник В.Зеленського. У вересні контракт з Лещенком не продовжили, але згодом його кандидатуру до НР вніс міністр інфраструктури, один з найбільших спеціалістів з розпилу бюджетних коштів Олександр Кубраков.

От реальні показники Укрзалізниці для ілюстрації «як було» при Порошенку і «як є» при Зеленському.

Чистий прибуток Укрзалізниці

2016 рік

(-7,3 млрд.)

2017 рік

+114,5 млн.грн.

2018 рік

+203,8 млн.грн.

2019 рік (І півріччя)

+1,065 млрд грн.

2019 рік

+3 млрд.грн.

2020 рік

-11,9 млрд.грн.

«Укрзалізниця» відзвітувала, що закінчила 2021 рік із прибутком – майже 460 млн грн. Але, як вважають експерти, «прибуток» «Укрзалізниці» суто «бухгалтерський», тобто пов’язаний не з реальним оздоровленням кампанії, а з бухгалтерськими маніпуляціями у звітності. На думку експертів, якби УЗ не провела перерахунок з позитивною курсовою різницею, не стримувала зростання зарплат працівникам і не перенесла переоцінку основних засобів на 2022 рік, то держкомпанія зазнала б збитків у 2021 році на 4,5 млрд грн.

Подібна практика несе серйозні ризики співпраці України з міжнародними партнерами – США і МВФ. Оскільки саме реформа корпоративного управління є ключовим індикатором реформ.