Поточна аналітика

Хворий, бо бідний. Бідний, бо дурний…

Спеціальний посланник Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Девід Набарро заявив, що COVID-19 перетворився на пандемію для бідних країн та бідних людей.

У звіті, присвяченому глобальному Індексу багатовимірної бідності (ІББ) за 2021 рік, який підготували Програма розвитку ООН (ПРООН) та Оксфордська ініціатива з питань бідності та людського розвитку (OPHI), також йдеться про те, що країни з вищим рівнем багатовимірної бідності зазвичай найбільше потерпають від пандемії.

Ця теза повною мірою відповідає ситуації в Україні. Всі показники відносять Україну до розряду бідних країн і спростовують побрехеньки Зеленського про «кінець епохи бідності» та «майстрів спорту по боротьбі з коронавірусом».

  • У часи Зеленського бідність лише посилилася. Ціни та тарифи ростуть, а зарплати та пенсії з’їдаються інфляцією, економіка стагнує внаслідок непродуманих умов локдауну та відсутності дієвої підтримки підприємців.

  • За даними Інституту демографії ім. М.В. Птухи НАНУ, рівень бідності в Україні перевищує 50%. Це дані першого півріччя 2020 року (поки що останні дані Держстату про доходи і споживання). Наразі, він, ймовірно, є вищим, вважає директорка цього інституту Є.Лібанова. Принаймні,  дані звіту Державної служби статистики «Самооцінка домогосподарств рівня своїх доходів» за 2020 рік свідчить, що 67% українців відносять себе до категорії бідних.

  • Для порівння: у 2019 р. рівень бідності становив 37,8%.

  • Україна на чолі з Зеленським та його урядом уперто тримається на перших місцях за кількістю нових захворювань та смертей та темпами зростання кількості померлих за добу.

Безпорадність «зеленої» влади та намагання навіть в умовах пандемії щось вкрасти з бюджету призвели до того, що Україна останньою в Європі розпочала вакцинацію і не змогла належним чином організувати процеси. Вона і зараз залишається мало не останньою в Європі за кількістю вакцинацій на 10 тис населення.

В Україні до нестачі коштів та неспроможності «команди Зеленського» організувати процеси протидії коронавірусу додається нахабна корупція

Протидія вакцинації й нерозуміння її необхідності характерна для багатьох, в т.ч. європейських країн. Але в Україні недовіра до вакцинації повною мірою є відображенням недовіри до чинної влади, неспроможної організувати протидію вірусу. Нині 36% громадян України не готові вакцинуватися від COVID-19, свідчать дані дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 10-13 листопада. За результатами іншого дослідження, 41% респондентів планує зробити щеплення від COVID-19 наступного року. Така «відкладена вакцинація» теж є показником недовіри.

На перший погляд, може здатися, що владі успішно вдалося перенаправити напругу і недовіру українців на своїх співгромадян. 40% респондентів вважають, що ніхто не винен у зростанні захворюваності на коронавірус. Кожен п’ятий (21%) обвинувачує у погіршенні епідеміологічної ситуації людей, які відмовилися вакцинуватися, 15% обвинувачують Міністерство охорони здоров’я. Президента, Кабінет Міністрів вважають винними 7-8%, місцеву владу – 2%.

Але яка довіра може бути до влади, очільники якої пили каву та каталися на лижах у порушення всіх можливих карантинних норм? Яка довіра до влади, у часи якої гроші зі спеціального фонду боротьби з коронавірусом закатуються у асфальт, а половина з тих коштів, які залишилися, пішла на нецільові витрати? На «екваторі» президентського терміну 59% громадян України не довіряють Володимиру Зеленському.

  • Не дивно, що, відповідно до опитування фонду «Демократичні ініціативи», найважливішими проблемами для України є корупція (50%), криза на Донбасі (42%) та бідність (37%). А коли йдеться про виклики для їхніх сімей, українці на першому місці виділяють бідність (47%), доступ до медичних послуг (36%) та безробіття (34%).

І поки «вакси» борються з «антиваксами», влада успішно дерибанить гроші обох цих груп населення…