Поточна аналітика

Команда Зеленського розпочала демонтаж конституційно визначеного євроатлантичного курсу України

Спікер української делегації в Тристоронній контактній групі Олексій Арестович на телеканалі “Дом”, який, до речі, призначений для мовлення на окуповані території, заявив: “І загальний меседж такий, як мені здається, – якщо Захід захоче подружитися з Росією ціною здачі українських інтересів або значної їх частки, то ми розвернемося на Схід, і так перебалансуємо нашу позицію. Тому в міжнародній політиці Україна перебуває на межі фолу”. «Геополітик» Арестович уточнив, що у “розвороті на Схід” він має на увазі вибудовування системи відносин з Китаєм, В’єтнамом, Туреччиною, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Катаром та іншими країнами, «які мають і фінансовий, і політичний ресурс для того, щоб не дати Україні десуб’єктизувати, тобто, позбавити її історичної долі, суб’єктності, як хочеться багатьом на Заході, заплативши ціну за нормалізацію відносин з Росією і перетягування її в боротьбі з Китаєм на свою сторону. Це величезна пастка, небезпечна. Зараз проти неї йде боротьба. Президент бореться за суб’єктність України”, «Дзвінок президента був лідеру Китаю – це ще одна вісь, з якої ми можемо збалансувати наші відносини. Намічається велике азійське турне президента”.

Так, Арестович, формально, не є посадовою особою органу влади, але він є спікером української делегації в Тристоронній контактній групі, яка веде переговори по Донбасу. Він призначений на цю посаду президентом Зеленським і є одним з фактичних спікерів Офісу Президента України. Особливість влади Зеленського в тому, що слово представників вузького кола його оточення знано вагоміше, аніж міністра закордонних справ чи міністра окупованих територій. До слова, жоден з профільних міністрів (Кулеба, Рєзніков) досі слова Арестовича не спростував.  Тому їх треба сприймати серйозно.

Це означає, що Україна починає агресивну дипломатичну гру з США і ЄС, погрожуючи виступити на боці Китаю проти євроатлантичного світу. Це при тому, що інтеграція в ЄС і НАТО – конституційно визначені пріоритети зовнішньої політики України.

Насправді, риторика Арестовича дуже нагадує скандальні заяви олігарха Коломойського у його інтерв’ю американському виданню The New York Times 13 листопада 2019 року. Нагадаємо, тоді Коломойський заявив про ймовірний розворот України в бік Росії: 1) Україні слід змінити вектор своєї зовнішньої політики й вибрати шлях поліпшення стосунків із Росією. “Вони (Росія) сильніші, хай там що. Ми мусимо поліпшити наші відносини”; 2) війну України з Росією провокують США: «Люди хочуть миру, хочуть доброго життя, їм не хочеться воювати. А ви, Америка, змушуєте нас воювати. Але навіть не даєте нам грошей на це”; 3) Фінансування з Росії виглядає привабливішим, бо, на відміну від кредитів МВФ, не дратує український бізнес потребою антикорупційних реформ. “Давайте візьмемо 100 мільярдів доларів у росіян. Думаю, що вони залюбки б дали”; 4) Коломойський прямо шантажував США: “Якщо вони (США – А.) почнуть мудрувати, ми підемо до Росії… Російські танки стоятимуть під Краковом і Варшавою. Ваше НАТО забруднить собі штани і купуватиме памперси”.

Позиція, висловлена Арестовичем, не далеко відійшла від того, що сказав Коломойський майже два роки тому. Бо Китай для західного світу – це ще один полюс політики зламу міжнародного порядку, насамперед, в Південно-Китайському морі. При тому позиція Росії і Китаю дуже синхронізована, Китай і Росія взаємно підтримують одне одного. У березні 2021 року зустріч міністра закордонних справ Російської Федерації Сергія Лаврова із головою МЗС КНР Ван І чітко виділила цю лінію – ці дві країни об’єднуються у протидії домінуванню «Заходу».  Росія, до слова, жодного разу не засудила те, що засуджує весь світ – репресії Китаю проти уйгурів.

Позиція Арестовича йде в руслі хамської поведінки української дипломатії, яка особливо проявилася у 2021 році.

Фактично, заява Арестовича – це ще один удар по євроатлантичній інтеграції України, один з кроків з формування режиму недовіри українців до Заходу – того, чого роками добивається російська пропаганда.